«Буденна історія», оповідання

А ось і гордість нашої бібліотеки – «Британська енциклопедія»! Свого часу я зміг подужати хіба чверть, але й прочитаного стало – здобути друге місце на обласній студентській Олімпіаді.

Обійшовши по колу всю залу, він знову спинився перед поличками дитячої секції. Раптом його увагу привернула одна із книг на найнижчій поличці.

– Та це ж Буквар! Той самий! Він був першою моєю книгою, відновленою власноруч. Привіт, друже. Бачу, ти хоч і в літах, але ще тримаєшся.

– Я пам'ятаю, як ти його лагодив, – усміхнулася Килина Семенівна. – Вперше бачила, щоб хтось спромігся так замурзатися клеєм. До речі, у моїй кімнатці чекають вправних рук декілька вельми пошкоджених книг. Не хочеш допомогти, як у старі добрі часи? Заразом розкажеш про своє життя-буття.

– Звісно, ходімте, – повернувши Букваря на поличку, Олег злегка поплескав його по корінцю. – Радий був зустрітися, друже. Не сумуй, ще побачимося.

– Я теж був радий зустрітися, друже, – прошелестів Буквар.

І хоча сказано це було дуже тихо, Олег, який вже було зробив кілька кроків до виходу, здивовано озирнувся.

– Знаєте, Килино Семенівно, мені здалося, начебто Буквар відповів.

– Хто зна, – примружилася хитро старенька бібліотекар. – Може й відповів. Ходімо вже, нашої допомоги чекають хворі книжки. Між іншим, я запросила на завтра до бібліотеки першокласників з твоєї колишньої школи. В нас буде день знайомства із книгою. Ти не хочеш виступити перед ними як наш давній читач? Це ще більше зацікавило б дітей.

Вони перейшли до сусідньої кімнатки. А книги подумали: «І чого це ми здійняли такий ґвалт? Кожну з нас по-своєму цінують і люблять. То навіщо сваритися?»

– Вибач мене, будь ласка, звернулася книга міфів та легенд до пісенника. Я взаправду була не права.

– І ти мене пробач, – перепросив у неї томик поезій.

– Ми всі повели себе не кращим чином, – сказала «Британська енциклопедія». – Добре, що маємо відданих друзів-читачів, які нас і відремонтують, і помирять раптом що.

– І бібліотекарів, – додав Буквар. – Не забувайте про бібліотекарів. Бо саме вони допомагають зрозуміти людям важливість читання.

І всі книжки з ним охоче погодилися. Бібліотекар – це справді надзвичайно важлива професія.