«Про підступного Метана, катання на Бабі-Язі та дивні перетворення», казка

Учора до нас у школу приходили з районного будинку дитячої творчості. Розповідали про гуртки. Ми з моїм товаришем Сашком вирішили записатися до гуртка юних спелеологів. Дуже цікаво подивитися, що ж там, під землею, є, а то у шахту нас не беруть, скільки я тата не просив. Кажуть, небезпечно. Може, вони думають, що ми будемо бавитися з сірниками. Але ж ми з Сашком ніколи такими дурницями не займалися б. Ну, та нічого. Керівник гуртка пообіцяв, що ми поїдемо на змагання у вересні. А там потрібна каска і ліхтарик на чоло. Тато мені обіцяв віддати свій старий. І каску обіцяв.

Я не хвалитимуся перед товаришами татовою каскою, але гордитимусь обов’язково, адже він у мене найкращий у світі. Він — гірник. Він — прохідник.