«Про Тьєрі Есса та його роман «Демон Крові…»»

Євген Баран

Роман «Демон» є кількашаровий: тут перегукується трагедія євреїв у другій світовій війні (через розкриття долі Франца і Єлєни, дідуся і бабусі героя роману французького журналіста П?єра Ротка), яка накладається на долю батька головного героя, адвоката Льва Ротка, що втік із Радянського Союзу на другий день після смерті Сталіна, і все життя намагався забути свою попередню історію, намагаючись розпочати життя з чистої сторінки, і завершується історією П’єра, що у пошуках своїх коренів їде в Чечню, аби зрозуміти не тільки трагедію дідуся, бабусі й батька, але через трагедію чеченців осмислити феномен людського злочину як такого.

Роман є епічним у задумі, але нагадує більше епічні фрески, бо маємо тут скалки політичних конфліктів ХХ століття, портрети тиранів і злочинців (Гітлер, Сталін, Гіммлер, Ейхман та інші) зі змалюванням трагічної долі простих людей, які стали жертвами цих глобальних людських знищень.

П’єра Ротка  у цих пошуках супроводжує демон крови. Він змушує його докопуватися до суті свого походження й походження свого батька, з яким дуже мало спілкувався. Демон пам’яти є визначальним у нашому бажанні пізнати правду свого роду. Так само як у борні із ним загинув його батько, П’єрові вдалося найголовніше – усвідомити свою причетність до Історії. Але це усвідомлення приходить тоді, коли ми не боїмося і не відмовляємося від історії свого роду, як тих своєрідних Воріт Часу, крізь які ми входимо у минуле, живемо у сучасному і йдемо у майбутнє.

Цивілізації гинуть тоді, коли ми замовчуємо окремі сторінки її історії. Роман Тьєрі Есса «Демон» вкотре нас від цього застерігає…

Страницы