Стихи

Пес в берете и с шарфом

Всё рисует акварели

С неподдельным торжеством.

В Горсаду художник важно

Демонстрирует альбом:

Видим чаек бесшабашных,

Видим натюрморт с котом,

Вот буксир, чихая громко,

Тянет в море круг луны,

Вот Одесса в дымке тонкой

Цвета шепота волны.

Мы идем с едой в кармане,

Вдохновились, как могли,

Побывали на лимане –  

Это круче, чем Бали.

Холст и краски – пес в работе,

Лишь сопит усердно нос.

Как картину назовете,

Наш лохматый  виртуоз?!

Морський пес

Є в мене пес вухастий,

Як тільняшка, смугастий,

Душа його матроська

На дні вбачає глоську,

Із зграйками кефалі

Пірнає на причалі,

Із татом ловить би́чки –

Не витягти з водички,

Полює на рапану,

Ще й дуже непогано.

Одного разу краб

Його за носа – хап!

Ще й грізні робить очі

Та клешнями скрегоче,

От-от відкусить носа.

Пес подивився скоса,

Злякався, неборака:

Ну все, пропав собака!

Вдвох відтягли нахабу

Ми бойового краба.

Не можна пхати носа,

Куди тебе не просять!

Жирнющі білі чайки –