«Іншопланетна Рашка» (уривки з книги), переклад з російської Наталії Лізогуб

Два місяці тому Вована Вовановича виштовхали з членів Світового уряду за те, що він розв’язав війну в Україні. Відтоді глава Світового уряду, яким традиційно на планеті Kepler-452b є президент США, йому жодного разу не дзвонив. І ось Обама все-таки зателефонував Вовану Вовановичу. Це означало, що без Повелителя глава Світового уряду не справляється. Потрібна його порада чи допомога.

— Гаразд, неси телефон. — І Повелитель сів у ліжку.

Дімас повністю відчинив двері, і Повелитель побачив, що його прес-секретар вирядився в червоні штани. Він урочисто вніс оббитий червоним оксамитом стільчик зі встановленим на нім апаратом міжурядового зв’язку. В центрі циферблата блищав герб Рашки — золота двоголова ворона з автоматом Калашникова у лапах. Слухавку Дімас притримував підборіддям. Він поставив стільчик біля ліжка, передав трубку в руку Вовану Вовановичу і заходився підкладати йому подушки під спину. Вован Вованович приклав трубку до вуха, але все ще продовжував розмовляти з Дімасом.

— А чьо ти в червоних штанях? Ти чьо, нігер? — уточнив у Дімаса Повелитель.

— Та це я так, під настрій, — з усмішкою відповів Дімас.

Нарешті Повелитель звернувся до Обами:

— Чьо? — з великою гідністю сказав він у слухавку.

— Ти що знову накоїв? — одразу накинувся на нього Обама.

— А, ти з приводу Донецька? — знехотя відповідав Повелитель. — Так укри самі винні. Українська армія просувається у бік Донецька і намагається взяти його в кільце.

— Так Донецьк — українське місто, українська армія наближається до українського міста і намагається взяти в кільце своє місто, — напоумляв Вована Вовановича Обама.

— Але ж там мої пацани! — відповідав Повелитель. — Не можу ж я дозволити, щоб ці муфлони їх так запросто оточили.

— Воване, ти доплигаєшся і допросишся, — строгим голосом перебив його Обама.

— Ой-ой, дуже я тебе боюся, — дражнився Вован Вованович. — А що ти мені зробиш?

— Ми введемо проти Рашки нові санкції, — відповідав Обама.

— Вах, як страшно, — корчив гримаси і єхидно мружився Вован Вованович.

— І заблокуємо твої іноземні рахунки, — додав Обама.

Вован Вованович різко схопився з ліжка. Обличчя його раптом стало дуже серйозним.

— Заберемо у тебе всі гроші, — уточнив Обама. — Але це потім, якщо санкції не допоможуть. Спершу будуть санкції.

«Фух», — подумав Повелитель, знову повалився на ліжко і мовив у слухавку:

— Та я сам проти вас санкції введу! — І завершив з’єднання.

Дімас питально подивився на Повелителя.

— Поки що гуляємо, — повідомив той Дімасу.

— А які ми санкції проти них введемо? — метнув бровою Дімас.

— А ми… — Вован Вованович обвів поглядом кімнату. Його погляд зупинився на сніданку, щойно ввезеному на сервірувальному столику до спальні. — А ми заборонимо їм поставляти в Рашку делікатеси. Камамбер там і таке інше. Ти без камамберу проживеш? — запитав Вован Вованович двоголову ворону на циферблаті.

— Проживе, — посміхаючись, відповів Дімас. — Вона тільки без патронів для калаша не проживе.

— Вже чим-чим, а патронами ми тебе забезпечимо, — пообіцяв Вован Вованович і полоскотав вороні шийку.

Його боротьба з камамберами

20 серпня 2014 року, планета Kepler-452b, Москва, Кремль

На останню вимогу Світового уряду припинити вторгнення в Україну і вивести з неї рашкіянське озброєння та бойовиків Вован Вованович навіть не поглянув — сказав помічникові одразу відправити його до сміттєвого кошика.