Еліна Свенцицька

Поетка, прозаїк, літературознавець.

Закінчила філологічний факультет Донецького національного університету.  Жила до останнього часу в Донецьку, зараз — у Києві. Пише прозу російською мовою, вірші — українською.

Автор 8 книжок: «З життя людей» (проза й вірші), «Пустельні риби» (вірші), «Вибачте мене» (проза), «Білий лікар» (вірші), «Проза життя» (проза), «Триада раю. Проза життя» (проза), «Мої шедеври» (проза), «Речі, що лишилися від дому» (вірші).

Вірші й проза друкувалися у таких виданнях: «Новая Юность» (Москва), «Хрещатик» (Київ), «Collegium» (Київ), «Літературна Україна» (Київ), «Донбас» (Донецьк), «Дике поле» (Донецьк), «Соти» (Київ), «Перевал» (Івано-Франківськ), «ШО» (Київ), «Новий світ» (Канада), «Гостиная» (США), «Континент» (США) та ін.

Лауреатка низки міжнародних та всеукраїнських конкурсів та фестивалів: перша премія Фестивалю Малої прози (Москва), Премія Української бібліотеки м. Філадельфія (США), Літературна премія «Планета поета» ім. Л. Вишеславського, третє місце на Міжнародному конкурсі короткої прози «Без меж» (Барселона), лауреат четвертого Міжнародного конкурсу короткого оповідання «Zeitglas-2015», лонг-лист Міжнародної літературної премії ім. І Бабеля. Брала участь у «Сакура-фесті», «Книжковому Арсеналі», Форумі Видавців у Львові та інших заходах.

Член Національної Спілки письменників України.

Публикации в «Палисаднике»

  1. №4 2018 (18) - «Все зберігає земля, а найбільше — кулі гарячі», вірші