Василь Портяк

Коротко про себе

Народився 31 березня 1952 року в селі Кривопілля Верховинського району Івано-Франківської області  (Гуцульщина).

У 1969 році закінчив Верховинську школу-інтернат, після чого працював лісорубом, вантажником, такелажником, на будівельних роботах та в редакції районної газети.

1972 – 1977 р.р. – навчання в Київському університеті, на факультеті журналістики. Тоді ж почав писати прозу.

Після закінчення навчання працював фотокореспондентом  у редакції Фастівської міськрайонної  газети «Перемога». Під час роботи в газеті – перші публікації новел (журнали «Жовтень», «Вітчизна»),  вихід збірки «Крислачі».

У 1984 році працював літературним консультантом у видавництві «Молодь», того ж року вступив на Вищі курси режисерів і сценаристів у Москві.

 По двох роках навчання деякий час був редактором на кіностудії ім. О. Довженка, потім перейшов на творчу роботу. Автор сценаріїв художніх фільмів «Меланхолійний вальс» (за оповіданнями Ольги Кобилянської), «Вишневі ночі», «Атентат. Осіннє вбивство в Мюнхені», «Намдзвони не грали, коли ми вмирали», «Нескорений», «Залізна сотня» та інших, в т.ч. документальних та короткометражних.

У 90-ті на певний час повернувся до журналістики. Працював у редакціях журналів «Український світ», «Військо України», в газеті «Український форум».

У 2005 – 2012 роках – вчений секретар Національного музею Тараса Шевченка.

З 2016 року – провідний науковий працівник Музею історичного центру міста Києва.

Вийшли друком книжки «Крислачі»,  «У снігах», «Новели», «Охоронителі Діви», збірник «Четверо за столом», різні антології й колективні збірники.

Новели перекладалися англійською, угорською, словацькою, білоруською, японською мовами.

09.04.2017р. 

Публикации в «Палисаднике»

  1. №2 2017 (12) - «Охоронителі Діви», новела
  2. №1 2018 (15) - «Свідки історії»