Віктор Погрібний – корінний степовик. Закінчивши Київський Державний університет імені Т. Г. Шевченка, не залишився в столиці вичовгувати тротуари великого міста, а повернувся до великих степів, які його зродили.
Тут він очолив гурт кіровоградських літераторів, створив благодійний літературний фонд, на кошти якого, а пізніше й за фінансової підтримки області видав понад 100 книг місцевих літераторів і нині кіровоградську обласну письменницьку організацію майже повністю складають колишні члени славного літоб’єднання «Степ».
З такою назвою В. Погрібний видає й літературно-мистецький та громадсько-публіцистичний журнал. Він зініціював створення в селі Арсенівці на Висі музейно-природний заповідник «Батьківщина І. Карпенка-Карого», за що та за літературно-просвітницьку діяльність одержав з рук незабутнього Миколи Вінграновського та Бориса Олійника літературно-мистецьку премію імені І. Нечуя-Левицького. Віктор Погрібний також лауреат літературних премій імені Євгена Маланюка, імені Остапа Вишні та імені Юрія Яновського. Він автор двох книг поезій «Напис на шибці» та «Прости мій гнів», прози – «Царина» і «Куща», публіцистики – «Серед українців», сатири і гумору – «Маркове пекло».
За книгу новел 2015 року тому присуджено літературну премію імені О. Гончара.
Почесний громадянин сіл Мар’янівки і Арсенівки на Кіровоградщині.