Віктор Борисович Васильчук народився 29 лютого 1960 року в м. Коростень, що на Житомирщині, в сім’ї залізничника (батько Борис Іванович, почесний заліз-ничник, учасник Другої Світової війни, ветеран праці – 40 років електрогазозварником на вагонному депо) і робітниці (мама Розалія Кайтанівна, пенсіонерка, трудилася формувальницею на «Жовтневій кузні»). Українець. Громадянин України. Навчався на філологічному факультеті Київського держуніверситету після закінчення  Коростенської СШ №1 у 1977 році.

      З 1982 р. працював у міськрайонній газеті «Радянське Полісся». В 1986 році  став  членом Спілки журналістів України. В 1989 р. готував  серію матеріалів  з чорнобильської зони, а також у 1996, 1997, 2007, 2010  роках.  був відряджений до Чорнобиля.

      Працював  начальником  рекламно-інформаційного  відділу  комерційного банку. 14 жовтня 1991 р. заснував  газету «Апокаліпсис»,  яку в 1994 р. перейменовано у благодійний вільний тижневик «Вечірній  Коростень», й дотепер є  засновником, видавцем  і  головним  редактором  цього  видання.

      У 1992 році вийшла перша книга «Несподівані зустрічі» (м. Житомир). У 1994 році за рекомендаціями Василя Юхимовича, Олексія Опанасюка, Валерія Нечипоренка став членом Національної спілки письменників України. Очолив міську літературно-мистецьку студію «Древлянка» (25 років керує) та один із найбільших в області первинних осередків журналістської організації (16 років).

      Був делегатом Першого Всеукраїнського конгресу інтелігенції, Другого з’їзду письменників незалежної України, а також 4-го Позачергового та 5-го,  6-го і 7-го  з`їздів письменників України. Нагороджений грамотами Житомирських облради і облдержадміністрації, Національних спілок журналістів і письменників України, лауреат премії Держподаткової адміністрації України «Золотий кадуцей», двічі дипломант Міжнародного Академічного рейтингу популярності «Золота Фортуна», нагороджений медаллю «Трудова слава», «Золотою медаллю української журна-лістики», медаллю НСПУ «Почесна відзнака», орденом «За заслуги перед Корос-тенем», орденом - МГО «Земляцтво Житомирян» -  «Князя Мала», Літературно-мистецькою  відзнакою імені Валерія Нечипоренка, Корнійчуковською премією (2013, 2015).  «Гордість міста - 2002, 2003, 2013, 2014», «Творча гордість міста -2015».  Лауреат премії імені Лесі Українки ЖОВ Фонду культури України, Літературної премії імені Михайла Дубова, Всеукраїнських літературних премій імені Василя Юхимовича, імені Івана Огієнка, імені Леся Мартовича, Всеукраїнського літературного конкурсу  «Рукомесло-2009»,  «Краща книга року-2011»,  «Краща книга-2012»,  «Дідусева казка», Міжнародної літературно-мистецької премії імені Миколи Сингаївського, переможець Міжнародного багаторівневого конкурсу імені де Рішельє («Діамантовий Дюк» у прозі), переможець Житомирського обласного конкурсу «Єдина країна», Міжнародного конкурсу «Ми – Українці!», «Благодійність у медіа», дипломант Міжнародного фотоконкурсу «Журнальний варіант». Занесений до Енциклопедії сучасної України та «Золотого фонду нації». Безпартійний. Генерал-хорунжий «Поліської Січі» Українського козацтва. Судимостей не має.

         У  січні  2007 року  Указом Президента України присвоєно  почесне  звання  «Зас-лужений журналіст України». Є членом контрольно-ревізійної комісії НСПУ, Жито-мирської обласної ради ЖОО НСПУ, обласного правління НСЖУ. Займається літературною, журналістською та громадсько-політичною діяльністю. Є співзаснов-ником  дитячого творчого  конкурсу «Полісяночка», конкурсу краси  «Міс Літо», фундатором Всеукраїнського літературно-мистецького свята  «Просто на Покрову»,  літературної премії імені Василя Юхимовича.

         Разом з сільським головою В. Дідківським  відродив музей-хату Василя Юхимо-вича в  Сингаях. Займається  видавничою справою. Видав  майже сотню книжок місце-вих та українських авторів. Щороку видає літературно-мистецький альманах «Просто на Покрову», спільно з Коростенським міським відділом освіти видає кольоровий дитячий журнал  «Аллочка-дошколярочка».

       Публікувався в українських газетах, в журналах «Березіль», «Дніпро», «Паросток», «Рідна природа», «Жінка», «Перець», «Журналіст України», «Гетьман», «Золота доба», «Україна», на провідних веб-сайтах області та країни, у журналі «Крим», білоруських журналах «Метаморфозы», «Мир животных», канадському електронному альманасі «Порт-Фоліо», канадському журналі «Новий Свет». Твори перекладені французькою, англійською, російською.  Книги виставлялися в Парламентській бібліотеці України. Є постійним  учасником  літературних  передач місцевого, обласного,  республіканського  радіо і телебачення.

        Одружений. Дружина Світлана Михайлівна працює відповідальним секретарем у газеті «Вечірній Коростень», донька Юлія Вікторівна теж працює у цьому ж виданні (усі члени НСЖУ).

        Друком вийшли книжки: «Несподівані зустрічі», «Не стріляйте, дядьку!..», «Чорнобильські поневіряння Бучі» (презентація книги відбулася у Франції), «Чому Нічка посварилася  з Ранком», «Гавчик і Курчатко», «Тільки один місяць», «Десять років життя», «Світ казковий та невигаданий», «Мандри темно-вишневої самописки», «Приречені на життя», «Собака буває кусачий...», «П’ятнадцять років: від суботи до суботи», «Ровесник державної незалежності», «Голодомор на Коростенщині» (упорядник), «Література свіжого повітря», «Просто на Покрову» (упорядник), «Нехай увесь світ сміється!» (упорядник), «Пригоди Сновиди та його друзів», «Під знаком Риб», «In carne (власною персоною)», «Чому не можна кричати на Хомку», «Подружилися», «Казки від дяді Віті». 

Контактні дані:  тел. 067-410-90-61, поштова адреса: Україна, 11501, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Кірова, 6, кв. 37, електронка: viktorchukv@mail.ru