Юлія Бережко-Камінська

Народилася на Херсонщині. Навчалася у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка (Інститут журналістики).

Вірші почала писати з восьми років. Автор більше 400 журналістських та літературних публікацій у регіональній та всеукраїнській пресі.  Друкувалася у журналах: «Дніпро», «Україна», «Золота пектораль», «Жінка», «Крила», «Одноклассник», «Летопись Причерноморья», «Отражение», «Медиа Эксперт», «Алые паруса» та ін. Авторка книжок “Є задля чого нам жити”, «Контрасти», «Між видихом і вдихом», «Так хочеться жити». Володар Гран-прі Всеукраїнського фестивалю поезії і авторської пісні «Лицарі слова» (Дебальцеве, 2011 р.), переможець Всеукраїнського літературного конкурсу «Просто на Покрову» (Коростень, 2015 р.), володар Гран-прі ХVI Всеукраїнського фестивалю аматорських театрів та цирку «Театральний форум – 2016», переможець поетичного фестивалю «Пристань менестрелей» (Балаклава, 2008 р.), Міжнародного поетичного фестивалю «Синани-фест» (Ялта, 2009 р.,), київського молодіжного поетичного конкурсу «Королі ліри», дипломант міжнародного конкурсу кращих українських творів молодих літераторів – «Гранослов – 2008».

Переможець конкурсу Київської обласної держадміністрації «Людина року» у номінації «Молодий журналіст року».

Член Всеукраїнського творчого об`єднання «Конгрес літераторів України», літературної студії «Перехрестя» (Київ), «Дебют» (Ірпінь), «Парус надежды» (Херсон).

2011–2012 рр. – директор Центрального будинку культури (м. Ірпінь), засновник та керівник проекту «Мистецький центр «Камертон»», ведуча рубрики «Камертон душі» в газеті «Вісті Приірпіння», організатор численних поетичних та вокально-музичних концертів в Ірпені і Києві.

2012–2014 рр. – співзасновник і головний редактор соціально-аналітичного журналу «Пульсар Приірпіння», головний редактор газети «Про Ірпінь».

Із 2015 р. – головний редактор газети «Ірпінський вісник», член Національної спілки письменників України, член Міжнародної організації «Жінки за мир в усьому світі».

Публикации в «Палисаднике»

  1. №1 2017 (11) - «Третій рік живемо наздогад...»