пятница
Міфи та реальність у книзі Еліни Заржицької «Як козак у Морського Царя служив»
У міфологічній картині світу ще одним проявом чарівництва є сильні емоції, і тому не дивно, що кохання Звенигора також має чарівну силу змінювати реальність і долі.
У казці «Про рибалку та русалку» молодий рибалка закохується у русалку. Дівчина вже не належить людському світу, і тому разом вони бути не можуть. Красуня загинула, коли на її село напали татари.
Звісно, всім відомо, що русалка може залоскотати людину і затягти під воду. Але тоді русалка вчинить злочин проти живої істоти, і ні про яке кохання мова йти не може. Живі й неживі не можуть товаришувати. У цій же казці добрі почуття взаємні, русалка навіть вміє плакати, тому дівчину треба повернути до світу живих.
Міфологічний світогляд підказує, як можна здійснити бажане. Для цього хтось один має заплатити болем і стражданнями. У цій казці на тяжке випробування погоджується рибалка. Цей міфологічний закон також пояснюється важливістю перемоги справедливості, що передбачає винагороду. Якщо людина сильна і здатна на вчинок, то вона буде обов’язково за це винагороджена долею.
Казка «Сонячний чоловічок» найбільш традиційна у збірнику. Орися – бідна сирітка, має працювати на пана, який загадує їй непосильні завдання, котрі звичайна дівчина ніяк не може виконати. Але у казці немає нічого неможливого, і до дівчини приходить чарівний помічник, посланий її покійною матінкою.
Сюжет розвивається відповідно до міфологічних категорій: добра і щира людина отримає допомогу, а підступна і зла буде покарана. Тим самим казкова традиція навчає жити чесно, бути працьовитим і добрим. Такий приклад ми бачимо і в цій казці. Орися ж не лише була позбавлена лихого пана, але й знайшла своє кохання та подружнє щастя.
В останній у збірнику казці «Як козак пихатого пана провчив» зустрічаємося (з) зі ще одним важливим образом для національної свідомості українців – козаком-характерником.
Особливість характерників у нашій національній традиції в тому, що вони не просто чаклуни, а чародії, які захищають людей від загарбників та усілякої кривди. Це одне з уособлень прадавнього образу захисника, проявленого через національне.
У казці характерник Швидкогляд допомагає Богдану Хмельницькому розповсюджувати звістку про народне повстання. Швидкогляд уміє розмовляти з тваринами, птахами, комахами, та й взагалі з усім живим. Може перетворюватися на різних істот. За духом Швидкогляд – абсолютно вільна людина, яка нічого не боїться.
Супроти нього – боязкий пан, який ховає свої страхи за жорстокістю і зневагою. А оскільки цей пан ще й дурний, то не дивно, що він бажає, аби йому вклонялися навіть тварини і птахи. Не кажучи вже про людей, яких він взагалі має за ніщо.
За що звісно, пан й отримує на горіхи, бо живі істоти не хочуть бути рабами і відмовляються йому коритися.
Але мораль цієї казки не лише в тому, що зло може бути переможене гуртом. Казка показує, що для досягнення перемоги потрібна поява активної людини, яка не боїться ризикувати. У казці це козак-характерник Швидкогляд. Для того, щоб щось змінилося, або сам стань активним, або підтримай когось дієвого, допомагаючи йому змінювати світ на краще.
Всі твори у збірнику написані гарною українською мовою з використанням великої кількості синонімів, метафор, порівнянь та інших тропів. Текст стилізовано під народні казки, завдяки чому твори мають надзвичайну ритмомелодику. Також у більшості творів присутній гумор, що є властивим народній українській казковій традиції.
До кожної казки у цій книзі зроблено багато яскравих деталізованих малюнків.
Висновок: Цей збірник є гарним прикладом – як варто оповідати історії про козаків, роблячи їх водночас сучасними і правдивими з точки зору національної міфології.