пятница
«ПАЛІНДРОскоші СВІЖІ»
Знавці стверджують: принаймні у Європі ще не було такого від часів початку писемності, щоб виходила книжка одного автора, кожен рядок якої на сотні сторінок читається однаково з обох боків. У нас така тепер з’явиться — «ЛЕВ І РЕВ — VERY WELL!» (видавництво «Український пріоритет»). Вона — для справжніх гурманів, які небайдужі до озонистих протягів паліндромів, розширення кордонів мови, поетового вміння відчувати м’язи й суглоби слова та передавати глибокий образний зміст.
Тут вільно й історично дихає не цар-град, а «дар-град» Київ, є своя «Пісня над піснями», є «віки Рюриків», «вік вовків» і «віщодар радощів», а потужна афористичність (особливо в однорядкових паліндромах) інкрустована тонким гумором. І є чуттєвий нонконформізм урбаністичного поета, котрий, до речі, поповнив літературу власними жанрами (це: роман-паліндром, поеми-кліпи, стасворди).
Мабуть, найбільше б радів цій книжці батько наших паліндромістів Іван Величковський (близько 1651-1701). Ці «ПАЛІНДРоскоші», які часто приходять поетові у сни, настільки позбавлені штучності, що дехто сприймає їх як звичний силабо-тонічний вірш чи верлібр. Невипадково видатний одесит, мовознавець і поет-звитяжець Олекса Різників після уважного читання рукопису зазначив: «Ці паліндроми примушують думати, іноді розгадувати зашифроване в них, дочитуватися до глибин. Книга ця робить читача мудрішим, вона піде, звичайно ж, у віки».
ДАР-ГРАД
Київські гори майже біблійні…
Гора Хорив є і там, і у нас,
а кий (посох) обертався на щека (змія)
у Старому ще Заповіті. І вібрує історія,
і пульсує тут, як прикидане джерело…
Місто… От сім
вітру гуртів,
вібро-горбів
от сім!.. Наше шан-Місто.
І світу путі всі…
І суржики ж Русі…
От Сіті — тісто.
…Віра з боку кобзарів
(яра з боку Кобзаря!) —
віщодар радощів:
яро зоря Яр* озоря.
І цур руці, цур руці
хижих, ото, хижих.
І сурмам Русі, сурмам Русі
слави вальс:
дар-град
вижив.
*Йдеться про Хрещатицький Яр, теперішній Хрещатик.
***
Сачком мок час…
О, ти — сито,
саче-час:
щє і сор просієш.
***
Ти ж є! І музика таки зуміє жить!
МОЛОДО — ПОДОЛОМ…
Молом
мило-голим —
молодо — Подолом,
молодо — Подолом
я і… долі лодія…
Молодо — долом
я іду — судія:
чолова наволоч
(і мертва) — в тремі!..
ВІКИ РЮРИКІВ
Миколі Хомичу
Віки Рюриків —
віків і віків!..
І нині, і нині
вік вовків, вік вовків,
і… не всі — свині!
***
Є у дара спів — і… пса радує.
***
От сан: на сто
віків
раз, бо… Кобзар!
НІЧ-ЕЛЛАДА-ДАЛЕЧІНЬ
Автору «Денників» П. Сороці
Кине дощ у щоденник —
кине день, не денник.
А висушить тишу сива
ніч-Еллада-далечінь…
нічче-Лада-далечінь,
нічче-леле — лелечінь.
А ви ні: лінива…
***
А літати?.. — та: тіла!..
А Ладу ж удала.
***
Я і міс — сім… і я…
Я й місіс — сім’я.
***
— Волі вам, Авілов?
— Волі нам, Манілов!
ЩО ДОЩ?
І світу путі всі
вимив,
і цвіт у путівці
вижив.
***
Майданівцям
У нишпорку укроп шину
(ваксу) пускав:
тич ваксу — скавчить,
тич шину — нищить,
тич, во, — мовчить!..
УДАР «ГРАДУ»
Аксакалам — мала каска…
А шакалам — мала «каша».
І «МАСИ» САМІ…
(на початку війни)
А то мін німота…
Там — рагу гармат…
— А то «мас» самота…
— Тату, тат,
а міна німа?..
— Там от вам автомат!
Вам то: дід от… мав.
— Тату, тат! Тату, тат,
а мені нема?..
Били б, ото, били б!..
…………………….
…А тиша шита,
милі, білим…
Вів-оповів
сагу фугас…
Вив… Оповив
сагу — угас…
…І — путінці міцні, тупі:
недороси — сор один…
— Зараз —
ви-жить!.. Бо… щоб ти жив!
…А в яр мете… Темрява:
низ неба — бензин.
І ВИ ЖИВІ
(у шпиталі)
Нариви ран…
Сна реверанс…
І вижив, і…
І ви живі!..
ДІЛ СЛІД
Окрім вивезених до Росії
сотень полонених, туди ще
повезли-вкрали з Донбасу
й десятки дітей-сиріт…
(з фронтових повідомлень)
І честі міт, і міт сечі —
діл слід…
Мечем ікру, уркі? Мечем…
А чад здача —
діра на рід.
МАТРЬОШКУ— К ЧОРТАМ!
(з листа солдата сатрапам)
Кате-дубе, буде так:
ані Тупопутіна,
ані Пупопупіна
(кагана — на гак!),
ані Тутотутіна,
ані Лупопуліна!..
Кате-дубе, буде так!
ДОХОД
Бізнесмену в рясі Кірілу Г.
«Лірік» Кіріл
ліру дуріл
(Кіріл — клірік).
Кіріл і «дну» — гунділірік…
А кліру — дурілка.
***
…Та і Раша — шаріат.
***
А табори?.. Роба та —
роба, забор…
АТО, бори робота:
гроба — за борг!..
***
Я лукава куля,
І… люлі-люлі…
НАГУЛЯ ЛУГАНЬ…
А та «вата»!..
А та… вузи шата, шизувата.
Он, диви, там — мати!.. Видно?
Мати — там!..
ВІН — ГНІВ
(комбат у день, коли Росія збила літак)
Накажу: «Жакан* —
на Вована! Во-ван?..»
Е… Володю-людолове,
один, гнидо, —
на кукан!..
*Куля особливої конструкції.
І ОКОПИ — ПОКОЇ
(нова «Пісня над піснями»)
О, ти прекрасний, коханий мій, і люб’язний.
І ложе у нас — зелень.
(«Пісня над піснями» Соломона)
І окопи — покої
милим.
А шана наша
ушанувала лаву нашу.
Огонь жінки — лик ніжного…
Ясю — Люся*:
«Ясю, о… боюся…
Ясю, а… даюся!..
Я свято — от я вся.
Я — сіль і ліс я:
напою, о Пан,
я собою!.. О, боса я.
І окопи — покої,
конура — дарунок
милим…
А винна чуттів квітуча нива…
Це ти — читець
нив от — рухів і хуртовин,
це ти митець
нивоновин.
О, коло мене не молоко —
мед! Ідем:
тут я! Я тут.
Ми — не газ!.. А загинем
дорана — за народ
(мо’, за роту) — то разом!
Зірки ми — крізь
життя… Я — ти ж!
Я, ти — життя.
…Тне дизер-президент,
тне тент
і торг у «гроті»,
а воля ялова!..
А ти, — капітан («а тіпа Кита»!)
мав маршала шрам… Вам
рівного нема. Амен!.. Огонь вір
ми ж: он мир примножим…
Огонь дул блудного
(дул блуд)
минає. А ним
сепара пес
і поласує у салопі…
А наша шана —
це наш шанець».
*Імена героїв зміненено.
Е, БУЛО, ГОЛУБЕ!
(спогад лікарський)
Не було — до Лубен?..
Ні, було: голубінь…
І що було — любощі.
І вартував у траві
диво-коси соко-вид…
І циці, і циці…
І це було, голубиці:
жага, — ага ж…
О, літечком смокче тіло
жага (багаж!)…
І жив овид дивовижі:
і було — голубі
і дебелі лебеді
довкруж! І журк вод…
І дотоді, дотоді
вік було голубків,
темряве, не в’ярмить.
…Ти — мить. Ти — мить,
а варта віків!.. А трава
жива і нині! А ви ж?..
(Ожив овид, дивовижо,
а ви жива?)…
Живі ви ж?!
***
Н.
Он жінка так ніжно
береже жереб!..
А НА… ХОКУ, КОХАНА
…А рука — сакура.
Акурат та рука
і роздала лад, зорі.
***
— Ментівко, квітнем?
І чинам рекетирити? Тирите, керманичі!..
— Петре, вертеп
Утнемо менту?
Утнемо менту,
Петре, вертеп!
***
О, ви зором — морозиво!
***
В резерв, музо, розум? В резерв.
***
А, нот цнота:
Моцарта — матрацом?!
***
В Оклахомі Мохалков —
Нахалков, Окла-хан…
Во каков, во каков —
нахапан, напахан.
***
Лабала Алла: бал…
Алла бали лабала.
Алла — баба бала:
Алла куш шукала.
***
На вас… саван?
***
Я і це… не Венеція?
***
Рим, о ти — Житомир?!
РИМУ — МИР!
Лев і рев — very well!..
Мер і мир, Рим і Рем,
і Ромул (у морі?)…
Миру мир, Риму — Рим!
І… локша — на… школі.
VIP-СПІВ
Рівень?! Не вір:
півень — не vip!..
Не вір в рівень —
не vip-співень!
***
А ваду удава
уваж: жре держ-жа-ву.
***
О що, о що
дало кошт: шоколад!
І що? — мощі?..
Дало лад?
***
Віра — чин яничарів?..
Віра — чара чарів.
***
О ви, лжо: мене неможливо…
***
І те крам — у маркеті,
і се крам — у Маркесі!
ШУКАКУШ
(триптих)
1
Є у ректора рот: керує!..
2
А лукаво Вакула
вуз взув!..
3
А Кита мета — математика:
шука куш… Ото Шукакуш!
ЛаОкООнізми
***
Куля, лук є і на псів, Іспаніє! Куля, лук…
***
Релікт — кілер?
***
А була палуба?..
***
…І ломбард — раб молі.
***
Менторобот — оборотнем…
***
О бен, о Ладен, — не дало Небо!..
***
Баба «з возу»?.. Кузов за баб!
***
От рев дів — відверто!..
***
…І жерем у мережі?
***
Від раба — хабар… дів.
***
А випити пива?..
***
Чо’, худобо, в свободу хоч?
***
Їжа свіжа — аж і в… сажі!
***
Во, параша, Шарапов!
***
А катафалк — лафа така!
***
Чо’ хтива, вить хоч?
***
А, гречка?! Так… черга!
***
Паліндром, і ні морд, ні лап!
***
Тавро: хорват?..
***
Ага-ага… а Гаага?..
***
Ви — бюлетень: не те любив!
***
Діл еврика таки рве лід…
***
А та хула — балухата!
ОДНОСЛІВКИ
***
Мордодром.
***
Чуркопокруч.
***
Модосодом.
***
Німбообмін.
***
Баронораб.
***
Нано-Онан.
***
Рекетир-критикер.