«Пігулки хоробрості», оповідання

Андрійко з розгону гепнувся у сніг і вже був готовий розплакатися від відчаю та зійти з дистанції, але вчасно згадав про з’їдену пігулку хоробрості. Хлопець знову встав на лижі та як вітер помчав уперед.

Він з легкістю обігнав Мишка і прийшов до фінішу перший. Другою була Яринка, а третім – засмучений Мишко.

Переможця нагородили кубком з медаллю та поїздкою до дитячого літнього табору.

Відтоді Андрійко перестав бути сором’язливим, боятися перешкод на шляху до успіху і став найхоробрішим  у класі.

І, скажу вам по-секрету, що Андрійко так і не дізнався, що в тій маленькій баночці були не чарівні пігулки хоробрості, а звичайнісінькі жовтенькі вітамінки.