Мельник Віктор Іванович

Поет, прозаїк, літературний критик, перекладач.

Народився 5 жовтня 1958 року в с. Краснопілка Уманського району на Черкащині.

Закінчив відділення української мови та літератури філологічного факультету Вінницького педагогічного інституту.

Військову службу проходив в 1978–80 рр., спершу неподалік від Горького, а потім – на Далекому Сході. Після звільнення в запас працював у геологорозвідувальній експедиції на Колимі.

На початку 1981 року повернувся до Вінниці, працював у школі, районному будинку піонерів, редакції райгазети «Колгоспна зоря», обласній науковій бібліотеці, на радіоламповому заводі.

З 1986 року працював кореспондентом в обласній газеті «Комсомольське плем'я» (згодом «Панорама») та в інших обласних і центральних газетах. З 2004 по 2010 рр. – власний кореспондент газети «Україна молода» у Вінницькій області. Зараз працює в радіокомпанії «Місто над Бугом».

Перші вірші опублікував 1975 року в газеті «Уманська зоря».

Перша книжка «Просто вірші» вийшла у Хмельницькому у видавництві «Доля» в 1991 р. На сьогодні є автором двадцяти п’яти книжок, зокрема: збірок поезій «Просто вірші» (1991), «Вишуки» (1992), «Вибрані ночі» (1999, 2006), «Ескізи на воді» (2011), «Трильярди сонетів» (2011); збірок віршованих літературних пародій «Кнопки для крісел» (1994) та «Браття во хвості» (1997); детективного роману «Двійник невідомого контрабандиста» (2005); історико-літературного нарису «Тор Ланге. Життя і творчість» (2001); літературно-критичних книжок «Віддзеркалення» (2006), «Рефлекси» (2009), «Відближення» (2010); збірок документальних, публіцистичних та есеїстичних творів «Долі в інтер’єрі історії» (2006), «В пам’яті авторучки» (2007), «Тридцять кримінальних історій» (2007), «П’ятдесят кримінальних історій» (2008), «Мешканці вибуху» (2010), «Літературними стежками Поділля» (2014) та ін.

Автор перекладів з англійської, німецької, шведської, данської, чеської, польської, болгарської, латиської та інших мов. Окремими виданнями у його перекладі вийшли: з англійської – філософська книга Джона Фаулза "Арістос" (2003), з болгарської – поетичні збірки Анжели Димчевої «Сезони душі» (2014) та Бойки Драгомірецької «Animal Planet» (2014), з чеської – поетична збірка Броніслави Волкової «Неприналежність» (2014), з хорватської – поетична збірка Діани Буразер «Час, який нам залишається» (2015), з польської – поетична збірка Марека Вавжинського «На маргінесах» (2015).

Упорядник книг Миколи Трублаїні «Великим сибірським шляхом. Вибрані публікації 20-х років» (2000), Тора Ланґе «Під небом Еллади» (2000), Петра Крижанівського «У Чорнокуті» (2011).

Засновник і редактор літературно-художнього журнала "Згар" (2000–2003). Лауреат премій "Кришталева вишня" (1995), ім. С. Руданського (1998), ім. М. Коцюбинського (2006), ім. Я. Дорошенка (2013), ім. Є. Гуцала (2016).

Член Національної спілки письменників України з 1996 року та Асоціації українських письменників з 1997 року.