п'ятниця
Вірші
ПРО ЯНГОЛА Й ПІР'ЇНКУ
Матусенько, скажи мені,
А янголи – це діти?
А можна янголам чи ні
Із дітками дружити?
Коли я бавлюся сама,
Хтось пір'ячком лоскоче...
Оглянусь – янгола нема,
А я з ним гратись хочу.
Якщо не він, матусенько,
Тут був, як я хворіла,
То де взялась малюсінька
Пір'їнка біла-біла?..
КАШТАНЧИКИ
Каштанчики, каштанчики,
Коричневі й гладенькі,
З асфальту так і просяться
До діток у кишеньки.
Усі-усі каштанчики
В кишеньки дуже хочуть,
Бо там маленькі пальчики
Їх пестять і лоскочуть,
Бо там немає дощику,
Там зручно і тепленько,
Там можна заховатися
В чиюсь маленьку жменьку.
ГУМОВІ ЧОБІТКИ
Осінь носить воду ситом –
Дощ іде над цілим світом.
Розливаються калюжі.
Чобітки зраділи дуже:
– Досить в шафі нам лежати,
Ми гуляти йдемо з хати!
Ми із гуми, ми сухенькі.
Де ж ті ніженьки маленькі?