Антонія Цвід

Друкується також як Антоніна Цвид і Антонія Цвіт –   українська поетеса, прозаїк, есеїст, перекладач, громадський діяч; член Правління Національної спілки письменників України. Народилася на Конотопщині. Закінчила факультет журналістики Київського університету ім. Т. Шевченка, ВЛК при Літературному інституті ім. М. Горького. Автор півтора десятка поетичних публіцистичних і прозових книг, зокрема роману-перформансу „Кохані жінки Тараса Шевченка” в трьох книгах:  „Возлюбленик муз і грацій”, „І темнії ночі... і ласки дівочі” та „Як русалки місяць ловлять”. Упорядник поетичної збірки „Вольтова дуга. 50 українських поетів”.  Її твори перекладаються багатьма європейськими мовами.

Антонія Цвід – лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. Олександра Олеся за любовну лірику („Містер-і-я”); літературної премії „Благовіст” („Клич Майдану”, 2014 р.); ім. Катерини Мандрик-Куйбіди за патріотичну поезію („Графіті небесних амфор”, 2016 р.); „Літературний Олімп” і Міжнародної літературної премії „Сад божественних пісень імені Григорія Сковороди (за роман-трилогію  „Возлюбленик муз і грацій. Кохані жінки Тараса Шевченка”, 2017р.). Книга „Графіті небесних амфор” і роман-трилогія „Возлюбленик муз і грацій. Кохані жінки Тараса Шевченка” 2016 і 2017 року були номіновані на Національну премію України імені Тараса Шевченка.   

Поетеса – учасниця багатьох зарубіжних літературних симпозіумів у Європі, організатор Днів української поезії в Берліні. Її твори, єдиної із сучасних авторів, вміщені в польському альманасі „Niedo zlote ci otworze. Perly liryki europejskiej” („Небо золоте тобі відкриваю. Перли лірики європейської”, у когорті світових імен – від Сапфо і Шекспіра до Єсеніна, Цвєтаєвої (Варшава, 1993 р.).

Свій „Театр одного поета” вона презентувала в різних куточках України і світу. Її імпрези відбувалися у Берліні, Варшаві, Познані, Білостоку, Вроцлаві, Москві, Мінську, Владивостоці, Тбілісі, Махачкалі, Франкфурті-на-Майні тощо.

 Про Антонію Цвід  створено кілька телефільмів: „Так і живемо” (АSTV), „Антонія Цвід і її „Обертальний хрест” (увійшов до золотого фонду Першого національного телеканалу України). Телепрограми на різних каналах: „Бар Чорний кіт”, „Ток-шоу з Анною Базулик”, „Сніданок на 1+1”, „Ток-шоу з Віркою Сердючкою”, „Ток-шоу з Ольгою”, „Нічний канал” на „Новому каналі” і багато інших. Нещодавно знялася у програмі Василя Герасим’юка „Діалог” на телеканалі „Культура”.

Статті про Антонію Цвід розміщені в енциклопедіях: „Сумщина в іменах” (Суми.: „Видавничий дім „Фолігрант”, 2003) „Кияни. Біографічний словник” (Київ.: „Фенікс”, 2004) „Літературознавча енциклопедія у двох томах” (Академія ВЦ „Академія”, , 2007 р.), та інш., а також у Вікіпедіа.