«300 спартанців і Мішаня», оповідання

Назар Розлуцький

Історія з «як нам ставати» на очах набувала легендарних рис. На регіт зійшлася решта бійців батареї, і кожному з них усі події переказувалися новим оповідачем. Інтерпретації множилися. Мішаня перейняв усю славу в Назара і став новим героєм вечора.

Сонце падало за обрій. Його останні промені освітлювали верхівки дерев і жерла гармат. Вогнище більше не дратувало своїм теплом, навпаки — приємно палахкотіло у присмерку, що насувався з боку окупованих територій. Кип’ятився вже інший казанок — із чистою водою на чай. Рис же розкидали по тарілках, і тепер майже два десятки щелеп дружно наминали «армійське суші».

Над посадкою літали стрижі, ловлячи набридливих комарів.

Добігав кінця ще один день бойового чергування.

Сторінки