«Особистий простір», оповідання

Я дістала з-під вологої подушки майже мокрий телефон. Ого, сто вісімдесят лайків! Під віршем «У цьому полі, синьому, як льон….» Аж не хочеться зізнаватися, що то не я писала, а Стус. Хоча — кому яке діло. Краще поспати. Або поїсти хліба. Принаймні, поки що ніхто не втручається в мій особистий простір.