Відомий прозаїк і поет. Народився у 1956 році в Мари (Туркменістан). Закінчив факультет журналістики Московського державного університету імені Михайла Ломоносова (1979) та Вищі літературні курси Літературного інституту імені Максима Горького (1989). Публікується з другої половини 1970-х. В 1979-1987 роках працював редактором літературно-драматичної редакції Туркменського телебачення, старшим редактором видавництва «Магариф» та завідувачем  відділу прози і публіцистики журналу «Ашхабад» (органу Спілки письменників Туркменістану).

Національна слава прийшла до молодого письменника в 1986 році, коли він отримав престижну премію за повість «Динноголовий». У роки перебудови його ім’я не сходило зі шпальт газет та журналів не лише в Туркменістані, а й далеко за межами республіки. Гострі публіцистичні виступи Ак Вельсапара зробили його кумиром мільйонів, проте викликали ненависть корумпованої влади. В 1993 році, переслідуваний у себе на Батьківщині за незалежні висловлювання, письменник був прийнятий у почесні члени Міжнародного ПЕН-клубу; а в 1994-му отримав грант-премію Х’юман Райтс Вотч за незалежну творчість. Однак у Туркменістані його виключили з членів спілок письменників і журналістів республіки, а книжки спалили.

Ак Вельсапар був змушений залишити Вітчизну. З 1994 року він мешкає в Швеції. Член Спілки письменників цієї країни (з 1996-го), багаторазовий стипендіат Літературного фонду письменницької організації. Його твори опубліковані багатьма мовами, зокрема туркменською, шведською, українською, російською, англійською, французькою, іспанською, турецькою, монгольською. Особливу популярність письменнику принесла його десята прозова книжка – роман «Кобра», перекладений кількома європейськими мовами.

Пропонуємо Вашій увазі одне з нових оповідань письменника.