Народився у 1943 році у Польщі. У 1945 році його батьки разом із тисячами українців Холмщини були переселені на територію УРСР. У 1965 році закінчив філологічний факультет Одеського державного університету ім. І.І. Мечнікова. Розпочинав свою діяльність учителем Вилківської СШ №1 (Кілійський район, Одеська область),  директором школи. Після захисту кандидатської дисертації у 1979 році був запрошений у Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка (тоді педагогічний інститут), де пройшов шлях від старшого викладача до ректора (2005–2010 рр.). Завідувач кафедри української літератури. Доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України,  член Спілки письменників України, член Спілки журналістів України, заслужений діяч науки і техніки України. Розробник системологічної теорії літературного твору та рецептивної поетики.

Автор більше 350 публікацій. Головні книжки: «Душа моя сонця намріяла…». Поетика «Сонячних кларнетів» П. Тичини» (К., 1986), «Поетика Бориса Олійника» (К., 1989), « У світлі вічних критеріїв» (К. 1989), «Поетика і психологія» (К., 1990), «Поезія Тараса Шевченка: сучасна інтерпретація» (К., 1998), «Світ «Велесової книги» (Кіровоград, 2001), «Енергія художнього слова» (Кіровоград., 2007), «Зі судій про літературну освіту» (Тернопіль, 2013), «Поетика візуальності Тараса Шевченка» (Київ, 2013), «Шевченкове Слово: спроби наближення» (Кропивницький, 2014) та ін.