Народився Олекса Сергійович 24 лютого 1937 р. у м. Єнакієвому, на Донбасі. Ще в
дитинстві Олексі довелося пройти багато випробувань, переживши окупацію, голод…
Коли батько повернувся з війни, родина голодувала і змушена була залишити рідну
домівку та переїхати до м. Первомайська, сподіваючись на кращу долю.
В 1954 р. Олекса закінчив школу. Навчався в Одеському театрально-художньо-
технічному училищі, а по його закінченні одержав призначення до Кіровоградського
муздрамтеатру ім. М. Кропивницького. Вчився на заочному відділенні філологічного
факультету Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова. У 1964-1967 рр. був
літпрацівником багатотиражної газети Одеського політехнічного інституту "Одеський
політехнік". Деякий час працював вантажником на Одеському мелькомбінаті.
Восени 1967 переїхав у м. Балту, Одеської області, працював у місцевій газеті
"Народна трибуна". Був двічі репресований: 1959 р. (півтора року таборів) і 1971 р. (п’ять
з половиною років). Після звільнення Олексі Різниченкові було заборонено повертатися
до Одеси, і він деякий час жив у Первомайську. 1990 р. став членом Спілки письменників
України. У 1995 р. переїхав до Одеси. Олекса Різниченко - автор багатьох книжок. В 1990
р. побачила світ його перша збірка поезій - "Озон". За другу - "Терновий вогонь" - у 1993
р. письменник був відзначений літературною премією України ім. П. Тичини. У 1998 р.
вийшла третя збірка поезій "Наодинці з Богом", просякнута любов’ю до рідного краю,
вірою у щасливе майбуття України. Книга принесла поетові звання лауреата
муніципальної премії ім. К. Паустовського. У його творчому доробку - збірники: «З
людей» (2000), «Промінь з Одеси» (2000), «Спадщина тисячоліть» (2001), «Двострунне
грало» (2002) та інші.
У 2007 р. до 70-річчя Олекси Різниківа у Львові в Інституті українознавства ім.
І.Крип’якевича вийшла книжка «Я винен тим, що українець: інтерв’ю Юрія Зайцева з
Олексою Різниківим» (серія «Усна історія України ХХ століття») широко відомого
вченого, літописця комуністичних репресій в Україні, канд. іст. наук Юрія Зайцева. Крім
інтерв’ю з Олексою Різниківим, автор включив у книжку документи з архівів КДБ, чимало
світлин та творів самого Різниківа. У 2012 р. до 75-річчя письменника Одеське відділення
Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих перевидало збірник,
значно розширивши його. Тож сьогодні презентується це видання – 6-й том альманаху
«Одеська хвиля-6» з підзаголовком «Я винен тим, що українець». У книзі подані
ксерокопії двох зошитів із замітками та віршами, які були написані Олексою Різниківим у
камері Одеського УКДБ під час слідства. Альманах збагачений також ілюстративним
матеріалом та передруком з книги прози «З людей» (Дрогобич : Відродження, 2000)
кіносценарію «Чужочуб Оле Лиса». Це фантастична історія держави Зона Колонії, в якій
владу захопили чубані, злодії в законі, знищуючи усіх лисих… Цікаво було б побачити
кінофільм, знятий за цим сценарієм!
Презентується також 28-й випуск громадського та літературного часопису
Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих «Зона». Раніше його
редагували Юрій Хорунжий і Данило Кулиняк, нині головним редактором часопису є
Олекса Сергійович. У «Зоні» друкуються матеріали про незаслужено засуджених, спогади
жертв репресій та твори політкаторжан.
Взагалі творчість Олекси Різниченка надзвичайно цікава і захоплююча, пронизана
душевністю, правдивістю та патріотизмом. Його мовознавчі твори «Складівниця»,
«Одноримки (словник омонімів та схожословів)», «Спадщина тисячоліть. Чим наша мова
багатша за інші?» є новим словом у вивченні української мови.