«Де спить сонечко»

Микола ВОЗІЯНОВ

ДОБРИЙ ПЕСИК

У рудого котика
Ніс у молоці.
Глузували з котика
Сірі горобці.
Песик тим горобчикам
Змовкнуть наказав.
Котику маленькому
Носа облизав.


СОНЯЧНИЙ ЗАЙЧИК
Сонячний зайчик,
Радісний зайчик
Бігав по білій стіні.
Раптом грайливий
Сонячний зайчик
Сів на долоньку мені.
Сонячний зайчик,
Радісний зайчик
Прудко по стелі біжить.
Сонячний зайчик,
Радісний зайчик
Хоче зі мною дружить.


ЗІРКА НА ДОЛОНЬКАХ
Було, як з неба
Зіронька котилась,
Я, ще малий, 
Долоньки підставляв.
«Котись сюди!..» -
Зірницю умовляв,
Бодай вона…
Об Землю не розбилась.

 

ВЕСНЯНИЙ ЛІС
Лисичка вийшла із лісочка –
За сонцем скучила руда.
На вітах жодного листочка,
Весняна хлюпає вода…

Вже ранній пролісок привітно
Опале листя розтуля.
Голівку вистромив блакитну
Мов із пелюшки немовля.

Підвівсь на ніженьку тоненьку,
Красу весняну спогляда,
Немов матусеньку рідненьку
Блакитне диво вигляда.


ШПАК-СПІВАК
Весну сонечко стрічає.
Шпак до гаю прилітає.
І виспівує веснянку
На вербині спозаранку.
Перше листячко в гайку
Аплодує співаку.


ПУХНАСТІ КОТИКИ ВЕРБИ
Верба брунькує біля хати
Під спів весняного струмка…
Бруньки, неначе кошенята,
Сидять на довгих гілочках.
Вночі на дворі прохолода.
Безлисті клени та дуби.
А вже дарує нам природа
Пухнастих котиків верби.


ЗОЗУЛЯ
-Ку-ку! Ку-ку! –
У лісі зозуля кує.
-Ку-ку! Ку-ку!
Свій голос луна подає.
-Ку-ку! Ку-ку!
То зліва, то справа лунає:
Зозуленька в хованки
З дітками грає.


ХТО КОГО ЗНАЙШОВ
-Вадик весело гука:
«Я знайшов в траві жука!»
Жук собі гуде: «Агов!
Я тут хлопчика знайшов!»


МИ КУПАЄМО КОТА
В нашій хаті суєта -
Ми купаємо кота:
Тато, мама, я, дідусь,
Дві бабусі, брат Петрусь.
Котик дивиться вороже
Та пручається, як може.
День купальний нелегкий:
Усі мокрі, кіт – сухий. 


ЛІТО
Літо! Тепле літечко!
Квітне в полі квіточка.
Жовту квіточку оту
У віночок заплету,
Закосичу синім квітом,
Привітаю маму з літом.
Мій віночок жовто-синій,
Наче прапор України.


ДЕ СПИТЬ СОНЕЧКО
Запитали кручені
Паничі:
«Де ти спало сонечко
Уночі?
На сухий ми вибралися
Комиш,
Тільки не побачили,
Де ти спиш.

Посміхнулось сонечко
Квіточкам:
«Я кажу щовечора
Діточкам:
На добраніч, дітоньки,
Баю-бай!
Та й лягаю в ліжечко
Ген за небокрай.»


УПІЙМАВ Я ОКУНЦЯ
Чув я якось на терасі,
Як хвалився Рома Асі:
«Упіймав я окунця –
Ледве витягнув з Дінця.
Плавники, неначе вила,
Рот, мов паща крокодила…»
«Ти чудовиська злякався? –
Запитала Рому Ася.
«Ні-і! Воно мене злякалось,
Бо ураз з гачка зірвалось.»

НЕБИЛИЦЯ
Горобчики сиділи
На гонтовом дашку,
У дзьобиках тримали
Усі по пиріжку.
Дивився песик знизу
На гонтовий дашок,
Чекав, коли хтось зронить
На землю пиріжок.
Загавкав… і на птахів
Напали дрижаки –
На песика упали
Смачненькі пиріжки.

 

Страницы