«Двi парасолькi», рецензия

Варто зазначити, що страх може виникати у будь-якому віці. Та все ж найбільш вразливою категорією є діти. Тож коли йдеться про дитячі страхи, найважливіше зрозуміти причину їх виникнення. Чому? Тому що роль емоцій надзвичайно важлива при формуванні особистості, адже саме вони утворюють основну мотиваційну систему людини будь-якого віку. Припустимо, дитина постійно чогось боїться, щось її тривожить. Це привід бути невпевненою в собі й нещасливою. До того ж емоційно неблагополучна дитина може відчувати страх з будь-якого приводу, причому виявити його батькам чи іншим дорослим зазвичай дуже складно.

         Дитину, яка нічого не боїться, просто неможливо зустріти, тому що світ сучасного дитинства зазнає надмірних психоемоційних та соціальних навантажень, і дитина просто розгублена перед кількістю викликів, з якими їй наодинці доводиться боротися. До того ж їй ще складно відкрито заявити про свої страхи, особливо якщо ці емоції мають ненормований характер, чи не схвалюються суспільством, чи суперечать гендерним стереотипам, нав’язуваним батьками і соціумом загалом.

Хтось із відомих письменників писав, що у цьому світі стільки любові, що вистачить на всіх, ? треба тільки вміти шукати її і давати дітям, яким так лячно пізнавати та йти по життю без нашої допомоги та безкорисливої любові. Тому для кожної дитини неоціненно важливі люблячі батьки та організований і зрозумілий світ. Але як зробити, щоб дитина все це отримувала? Як перетворити світ на дружній, зрозумілий і логічно організований?

Дитяча література наразі і є тією чарівною рятівною паличкою, здатною допомогти дорослим в нелегкому процесі ознайомлення дитини з дійсністю. Художнє слово не лише розвиває естетичну свідомість та образне мислення дитини як реципієнта, але й виконує роль віртуального психотерапевта, оскільки впливає на рівень рефлексії та емпатії читача, який тільки формується як особистість. Але в даному контексті особливо важливо приділяти увагу якості дитячої художньої літератури як продукту. Зупинімось на такій категоріальній одиниці психології творчості, як художній метод впливу на реципієнта-дитину.

Що таке художній метод? По-перше, це сукупність художніх прийомів та засобів; по-друге – принцип естетичного ставлення до дійсності; по-третє ? певна система світогляду. Тобто коли письменник зі своїм літературним продуктом виходить на ринок дитячої літератури, він виступає таким собі Оле Лукойє. Нагадаю, що цей персонаж носить під пахвою дві парасольки і розкриває їх над дітьми, які сплять. Лукойє й перекладається з датської як «закрий очка». Для дітей, які поводилися добре, призначена парасолька з красивими малюночками – і вони бачать чудові приємні сни. Неслухняним дітям Оле Лукойє відкриває парасольку без малюнків – і ці діти проводять ніч без сновидінь.