«Кракуни», оповідання

Богдан Ковальчук

Точніше, дозволяла. Точніше, навідував.

Тепер йдеться під Новий рік. Стою посеред стін так і не доруйнованого за всі ці роки згарища і слухаю, як десь повіддаль кричить одинокий кракун.

Нумо втечемо, Улянко! Я хочу тебе поцьомати!

Нумо…

 

21.02.2017

Київ

Страницы