«Небо синє над цегляною стіною»

Василь Карп'юк

˜

небо синє над цегляною стіною,

покритою сірим (цементом), шаром сірого.

зелена верба. під вербою

зграя псів. кажуть, вірних.

 

найперше собі, а тому й усім.

псом називають людину, коли захекана.

псів люблять більше, аніж людей-псів.

та пси більше людей-псів, ніж просто людей.

 

кидають отруєне м'ясо, тому не їм.

краще вже те, що хтось недоїв.

черевики під ребра (псам) усім,

але не всі носять черевики. не всі.

 

а тут можна приспів: як би життя не кидало,

нашорошуючи вуха на кожен звук,

для щастя потрібно мало —

теплий каналізаційний люк.

 

 

˜

твоя кішка ластиться. погладь її по голові.

вона не любить тебе, бо не знає, що таке любов,

але їй нічого не варто знати.

вона треться об твою ногу,

бо хоче, щоб ти кинув їй шматок зі стола.

кинь і погладь по голівці.

її блискотлива шерсть під твоїми липкими пальцями.

вона не потребує любові, лише шматка зі стола.

але і ти не хочеш нічого більшого,

лише б терлася об твою ногу.

 

 

˜

випадково зайшли у пивний паб

футбол

«Атлетіко» проти «Барселони»

22 чоловіків у кросівках і спортивних костюмах

п’ють пиво і дивляться

як 22 чоловіків ганяють м’яча

який дикий дисонанс: спорт і пиво

я теж п’ю пиво

але я в джинсовому костюмі

мені можна

2:0

 

 

˜

Страницы