З книги «Ibyci grues» («Івікові журавлі»)

                         ***

у кожного своя війна

своя молитва роду й мору

і в сотню рим заплутана руна

від Капулеї аж до Риму

мені і вчора і в ці дні

ласійні думи допікають

і в темну ніч собаки лають:

«чого твої вірші сумні?»

коли я пишу сонце у вікні

сміється вусом день ласкавий

і таргани після забави

ховають зашморги брудні

                                      (циклічне)

                        ***

                              Євгену Барану

я з тобою лиш на свято

поміняюся бідою

аби міг ти врешті спати

мов ягнятко з колядою

обмінятися бідою

твого вишу на благішу

і під лисою горою

вже присвячу тобі вірша

спіле яблуко сховаю

у старечу з листя ташку

і тоді в боскеті-раю

жовто-синю зловлю пташку

будеш мати співи пишні

для Марійки у гніздечку

поведе тебе Всевишній

до юдолі за уздечку