неділя
Оповідання
Гномик на мить замислився і раптом вигукнув:
- Пішли хутчіш! Я знаю, хто тобі допоможе!
Але, тільки-но друзі вийшли в сад, туди прибігли майже всі кульбабки саду й почали скаржитися: «Дивися, Джеме, що вітер з нами зробив!»
– Не хвилюйтеся, ви знову станете найкрасивішими квітами в моєму саду, і природа буде вами пишатися.
– Ти ж не чарівник! – заперечили кульбабки.
– Я – ні.
– А хто?
Джем став голосно кликати:
– Павучку, йди до мене, потрібно з тобою порадитися.
Павучок спустився на тоненькій ниточці прямісінько перед самим носом Джема.
– Що сталося? – запитав він.
– Сплети для моїх кульбабок нові капелюшки.
– Будь ласка! – стали просити павучка ображені вітром кульбабки.
– Не хвилюйтеся, милі дами! – спокійно запевнив квіточки павучок.
Цілий день і всю ніч він плів зі свого павутиння капелюшки для кульбабок.
Вранці прокинулося сонечко і теплими промінчиками пробігло по травичці. Ранішня трава засяяла різнокольоровими паєтками, і по всьому саду в пишних білих капелюшках раділи щасливі кульбабки.
ЯК ЖИРАФ ЧЕРЕПАХУ НАВЧИВ ПЛАВАТИ
Жив у далекій Африці Жираф. Під високими кокосовими пальмами він любив робити зарядку, купатися у річці, засмагати, дивиться на синє небо і стежити за пухнатими хмарами.
Якось рано-вранці після зарядки він вирушив на річку. Але не встиг він увійти у воду, як почув чиєсь тяжке зітхання. Жираф нахилив голову і побачив під водою Черепаху, яка лежала на спині і ніяк не могла перевернутися, щоб виплисти на берег. Жираф спробував допомогти Черепасі, але зрозумів, що вона заплуталася у водоростях під водою. З першої спроби витягнути бідолаху в нього не вийшло, тільки з другої Черепаха опинилася на березі.
- Дякую тобі, Жирафе, що врятував мене, – сказала Черепаха, витягаючи з-за спини свої окуляри і надягаючи їх на ніс.
- Як же ти мене налякала, – промовив Жираф, усміхнувшись Черепашці.
Він часто зустрічав її на березі річки. Вона гуляла під різнокольоровою парасолькою впродовж його купання.
- Черепашко, чому ти ніколи не купаєшся у річці? – запитав Жираф.
- Я не вмію плавати, – сумно відповіла Черепашка.
- Але так не буває. Усі черепахи вміють плавати, – впевнено заперечив Жираф.
- А я не вмію! Хіба так не буває? – здивувалася Черепаха.
- Ти дуже не схожа на інших черепашок. Хочеш, я навчу тебе плавати? –запропонував Жираф.
- Я щодня тут гуляю і бачу, як ти плаваєш. Але я не зможу плавати, як ти… – відповіла Черепашка.
- Треба вірити в себе. І у тебе все вийде, – сказав Жираф.