«Бабаї»

БРЕХУНЕЦЬ

В нашій школі, хай їй грець,

Поселився Брехунець.

Він цибатий і худющий,

І, мов джміль, непосидющий.

Ніби в курки в нього очі:

Недобачить — приторочить.

Ніби в зайця в нього вуха,

Щоб усіх і все підслухать.

Має довгий він язик,

Бо усім брехати звик.

Хто проблеми в школі має,

Брехунець допомагає.

Запізнився на урок —

Шепче він: «Не чув дзвінок».

Раз домашнього нема,

Це «боліла голова».

Шибку вибив ти м’ячем —

Він шепоче: «Утечем».

Мамі хочуть подзвонити —

Каже плач: «Навіщо жити?

Мені ж мама за таке

Місце натовче м’яке.»

Правда правило він має:

Хто не бреше — не  чіпає.

А збрехав хоча б разок,

Він візьме на мотузок

/хочеш ти цього чи ні/

Та прив’яже до Брехні.

Епідемія у школі:

Брехунців тепер доволі.

Та коли узнає тато,

Що брехні уже багато,

Лікар випише /капець/

Добрі ліки  — ремінець.

І у школі на кінець

Зникне клятий Брехунець.