вторник
Вы здесь
Валерія Богуславська
Народилась у січні 1939-го р. у Харкові.
Школу закінчила в Херсоні, ця школа (№ 20) свого часу була чоловічою гімназією, її закінчив Борис Лавреньов, який надсилав щороку аж до смерті привітання з останнім дзвоником.
Закінчила Одеський технологічний інститут ім. Ломоносова (тепер академія) 1962-го року.
Працювала за фахом у проектних інститутах Харкова і Києва.
Оскільки писала давно і час од часу друкувала свої переклади в журналі «Єгупець», а 2000-го року стала членом НСПУ, то 2003-го року пристала на пропозицію видавництва «Дух і Літера» про роботу на посаді літературного редактора, на якій пропрацювала аж до нинішньої весни..
Авторка двадцяти віршованих збірок і двох збірочок малої прози, понад сорока книжок перекладів. Перекладає також переважно вірші, прозу — лише за нагальної потреби. В її перекладі українською вийшли збірки творів Марини Цвєтаєвої, Джорджа Гордона Байрона (три книги, одна з яких — «Дон Жуан»), Переца Маркіша (дві книги), Арсенія Тарковського, Ігоря Юркова, Шике (Овсія) Дріза (дві книги), Мані Лейба, Іцика Манґера, Якова Розенберга, Лейзера Вольфа, Мойше Тейфа, Ошера Шварцмана, Йосипа Керлера, Юрія Каплана, Наталії Горбаневської (дві книги) тощо, Антологія російської поезії України «А українською — так» (три книги, за перші дві удостоєна звання лауреата премії ім. Миколи Ушакова); у перекладах російською з української — Євгена Маланюка (дві книги), Олега Ольжича, Максима Рильського; «Квадрига» (Є. Маланюк, Ю. Дараган, Л. Мосендз, О. Ольжич), «Триптих» (О. Лятуринська, Н. Лівицька-Холодна, О. Теліга). Була співупорядником «Антології єврейської (їдиш) поезії у перекладах українською», виданої 2007-го р. київським видавництвом «Дух і Літера» і перевиданої 2011 року, значна кількість перекладів у якій також належить В.Б.і; упорядником і частково перекладачкою збірки вибраних творів Давида Гофштейна «О білий світе мій».
За книгу вибраних перекладів з їдишу «Високе дерево» удостоєна 2015-го року премії ім. Шолом-Алейхема. Упорядкувала й видала дві книги свого покійного чоловіка, талановитого поета і прозаїка Станіслава Россохи і книгу спогадів про нього. Переклала також книгу видатного композитора сучасності Валентина Сильвестрова «Дождаться музики» / «Дочекатися музики («Дух і Літера», 2011). Упорядкувала три посмертні книги талановитого поета і перекладача, літературознавця, кінознавця і сценариста, Шевченківського лауреата Леоніда Васильовича Череватенка.
Публикации в «Палисаднике»
- №3 2018 (17) - «Омріяне вино на денці літер», рецензія на роман Наталії Бельченко, «Знаки і знади»
- №3 2018 (17) - Вибрані переклади