«Котохмара», вірші

Бабайка

Ховайся, Ведмедик,

Біжи бігом, Зайка, —

Катруся сьогодні нечемна була

І мама сказала,

що прийде Бабайка!

Хвилюється дуже Катруся мала.

І де ж заховатись?

Під ліжком ще гірше!

Вже чуємо гуркіт —

Щось лячно реве.

Під ковдрой принишкли

І Заєць, і Мішка.

Йой! Скоро Бабайка нас всіх забере!

Відважно Катруся вилазить з-під ліжка.

Вона зрозуміла, що байкер Бабайка.

«Дивись, він чудовий!» — покликала Мішку.

До Каті приїхав Бабайка на байку.

Знімає шолом, роздратован Бабайка.

До Каті Бабайка звертає слова

(Ще й досі під ковдрою труситься Зайка

І чує слова: «Ти, мала неправа!»).

— Я й сам, як відомий герой страшних казок,

Буваю негарний, поводжусь погано,

Але я із мамою чемний й слухняний,

А як же інакше, вона ж моя мама!

Я друзів твоїх заберу!.. Погуляти!

А ти залишайся самотня в кімнаті!

Ми будемо їсти солодкую вату,

Стріляти за приз й на батуті скакати.

І я сподіваюсь, що скоро ти, Катя, затямиш —

Не можна матусь ображати!

Свинки

Свинка Фрося й свинка Маша

Розкидали носом кашу,

Покачалися в пилюці,

Рильця змочили в багнюці.

Їхні ратиці брудні,

Їхні мордочки сумні,

Бо хазяйка свинок Катя

Їм не купить нові плаття.