«Котохмара», вірші

Тетяна Улановська

І тепер песик й Лесик не граються,

навіть вранці вони не вітаються!

 

І хоч повна псяча миска

Та не лізе й та сосиска,

 

Бо не з паличкою і не з м’ячиком

Не грають вони на майданчику...

 

Мудрий котик - воркотун

каже:

«Вчи урок, пустун, —

Не бери чужого, песик,

Й знов тебе полюбить Лесик».

 

 

Хурделиця 

 

Хурделиця — хуртовина

Заховала всі машини,

Зарівняла всі дороги

Від порогу до порогу.

Школи й офіси закриті,

Дома разом батьки й діти.

Все не так як зазвичай:

Тато мамі робить чай.

Мама з нами розмовляє,

З дому йти не підганяє.

Хто в сорочці, хто в піжамі

Сідаємо біля мами,

А вона нас всіх голубить —

Так батьки нас наші люблять!

День щасливим був для всіх.

Прошу, хай не тане сніг!

Сніг, що разом нас тримає

Та сім’ю оберігає!

Страницы