«Ніч на Івана Купала, або Попелюшка на метлі», оповідання

—  Зараз, знаючи про можливість виконати своє бажання, ти зможеш відмовитись від квітки?

— Про що ти?

—  Ти і справді віддаєш мені свою можливість мати найбільші багатства світу? — Аїна недовірливо дивилася на Зоряну.

—  Найбільшим багатством для будь-якої людини є здоров’я і щастя, —  візьми цю квітку та зніми закляття зі свого брата. Подаруй йому здоров’я і щастя.

Аїна пильно дивилася на Зоряну:

—  Слухай, ми не дуже товаришуємо в Академії, і я не знаю, чи зможемо ми стати надалі друзями, але я точно знаю, що у складну годину ти зможеш розраховувати на мою підтримку та допомогу. Дякую тобі. Я зніму прокляття з Танаїда.

Чаклунка з далекої Мокшетії рішуче загорнулася у плащ і з шурхотом розтанула у нічному оксамитовому небі.

* * *

Біля дверей бальної зали на Зоряну вже чекав схвильований Тайлер.

— Ви знайшли квітку папороті?— запитав він.

—  На жаль, цього разу доля мені не всміхнулася, —  зітхнула Зоряна.

—  Що ж, не слід розчаровуватися! В наступному році вам обов’язково пощастить! А невдовзі зберуться всі, і ми з вами відкриємо обличчя.

Зоряна не на жарт перелякалася. Зняти маску? Нізащо! Їй дуже подобається ця казка: прекрасна незнайомка, принц і квітка папороті… Усе зруйнується, коли, знявши з неї вуаль, він побачить замість чарівної принцеси свою однокурсницю, з якою щодня зустрічається на заняттях в академії.

—  О, я, здається, забула плащ в залі. Стає прохолодно, і я змерзла, —  сказала дівчина.

План спрацював блискуче: Тайлер попросив її зачекати і побіг за верхнім одягом дівчини. Не гаючи часу, вона схопила мітлу і стрімко злетіла вгору.

—  Хто ж ти така, моя прекрасна Попелюшко на мітлі…—  із розпачем дивлячись услід прекрасній відьмочці, зітхнув хлопець.

* * *

Уранці Зоряну розбудив стукіт у двері її балкону. Вона підійшла і, розчинивши навстіж двері, побачила Тайлера. Хлопець посміхнувся.

—  Думала, що я тебе не знайду? —  запитав він і став на коліно. — Дозволите примірити черевичок?

Зоряна засміялася, і парубок, узувши черевичок на тендітну ніжку юної відьми, піднявся і простягнув дівчині чарівний букет квітів, прошепотівши: «Давай більше ніколи не розлучатися».

І в цей час в букеті, купаючись у яскравому промінні вранішнього сонця, яскраво засяяла квітка папороті, що квітне лише одну ніч —  чарівну ніч на Івана Купала.