Оповідання

Василь Шкурган

 

                                                       ***

 

            —…Може, тета Гафія пізьмує, шо дідо до нас доживати пишов? —думала про себе внука. — Вин дуже банував за сев господарьков, але слабе здоров’є вимагало спокою и бути недалічкого шпиталю. А хавката Гафія лиш лютила…

             —…Певно, й до мене  так, бо бездітна. Хіба я винна їй, шо довгі роки нихто не брав, и лиш позаторік полакомивси Петро. А що Петрови — аби хтос поправ та закусити подав. Також нихарапутний: лишив сім’ю на Вижницкому боці, вербувавси дес у світи, вернувси… Тепер — з Гафієв. Ой, коло такої на тверезу голову довго не побудеш.

             А скрипучий голос наче доганяв: “… це со, ни хотіло лисєтиси?” Озирнулася. На дідовій стежці стояли сусідські білоголові дітлахи, й одне махало рукою. Усміхнулася, помахала у відповідь — і відлягло від серця.    

 

 

Словничок гуцульського діалекту:

 

Ади — вигук здивування чи підтакування: о, дивись, бач, поглянь

Берда — прірва, урвище, стрімкий схил гори

В’євати — спадати з сили

Вздріти — побачити

Вориння — огорожа з жердин

Гадати — думати

Ганциґати — дуже гавкати

Годен — дужий, здатен, може, сильний

Ґумаки — гумові чоботи

Д’горі — вгору

Дєдьо — тато, батько

Дідизна — родинна земля

Жідний — жадібний

Знашний — видимий, позначений

И — і

Кімувати — пам’ятати

Кошут — стебла та листя кукурудзи

Курмей — міцна сукана мотузка

Лабуз — стебла городніх рослин

Ландати — волочитися

Лютити — злити

Нихарапутний — непутящий

Отава — другий або й третій укіс трави

Полонина — високогірне пасовище

Пуд — страх

Там’о — отам

Тета — тітка (сестра батька або матері)

Тропотєнка — гуцульський танець з частим притупцюванням у русі

Уритний — прикрий, вередливий; надокучливий

Ци — чи

Шляк би ті трафив — прокляття: аби тебе вхопило, аби тобі настав кінець

Шош — щось                                   

Страницы