понедельник
Оповідання
***
—…Може, тета Гафія пізьмує, шо дідо до нас доживати пишов? —думала про себе внука. — Вин дуже банував за сев господарьков, але слабе здоров’є вимагало спокою и бути недалічкого шпиталю. А хавката Гафія лиш лютила…
—…Певно, й до мене так, бо бездітна. Хіба я винна їй, шо довгі роки нихто не брав, и лиш позаторік полакомивси Петро. А що Петрови — аби хтос поправ та закусити подав. Також нихарапутний: лишив сім’ю на Вижницкому боці, вербувавси дес у світи, вернувси… Тепер — з Гафієв. Ой, коло такої на тверезу голову довго не побудеш.
А скрипучий голос наче доганяв: “… це со, ни хотіло лисєтиси?” Озирнулася. На дідовій стежці стояли сусідські білоголові дітлахи, й одне махало рукою. Усміхнулася, помахала у відповідь — і відлягло від серця.
Словничок гуцульського діалекту:
Ади — вигук здивування чи підтакування: о, дивись, бач, поглянь
Берда — прірва, урвище, стрімкий схил гори
В’євати — спадати з сили
Вздріти — побачити
Вориння — огорожа з жердин
Гадати — думати
Ганциґати — дуже гавкати
Годен — дужий, здатен, може, сильний
Ґумаки — гумові чоботи
Д’горі — вгору
Дєдьо — тато, батько
Дідизна — родинна земля
Жідний — жадібний
Знашний — видимий, позначений
И — і
Кімувати — пам’ятати
Кошут — стебла та листя кукурудзи
Курмей — міцна сукана мотузка
Лабуз — стебла городніх рослин
Ландати — волочитися
Лютити — злити
Нихарапутний — непутящий
Отава — другий або й третій укіс трави
Полонина — високогірне пасовище
Пуд — страх
Там’о — отам
Тета — тітка (сестра батька або матері)
Тропотєнка — гуцульський танець з частим притупцюванням у русі
Уритний — прикрий, вередливий; надокучливий
Ци — чи
Шляк би ті трафив — прокляття: аби тебе вхопило, аби тобі настав кінець
Шош — щось
Страницы
- « первая
- ‹ предыдущая
- 1
- 2
- 3
- 4