«Почування Почайни»

МОЛИТВА МОЛОДОЇ

Вбережи його, Боже, взимку,

як його береже літо

листяним тим бро-не-жи-ле-том

в полі паленого ужинку!..

Чи ж бронею – мої жалі там?..

Я прикрила б його фатою,

тілом, каскою, – всім, чим можу,

щоб нас двоє було, мій Боже,

щоб у двадцять не буть вдовою –

бо природі таке не гоже…

Дай весільні бронежилети

найновішого покоління,

щоб Ромео обняв Джульєтту.

Я ж, як зможу, по-дов-жу лі-то

цим гарячим Тобі молінням…

Не inсognita ж наша terra –

невідома хіба що зайдам.

Отче наш, побудь волонтером:

щоб подовжилась людська ера,

найсвітлішим не дай щезати!..

МАЛОМИСЛЯЧИЙ ОЧЕРЕТ

Людина — лише очерет, найслабше з творінь природи, та вона — очерет мислячий… Велич людини тим і велика, що вона усвідомлює свою гірку ницість. Дерево своєї ницості не усвідомлює.

Блез Паскаль

Чому, коли йде честь на честь, 
частіш перемагає нечисть?
Їй ліку – тьма, числа їй несть…
Не в тім біда, що не вбезпечусь,
 

а в тім, що Божий дух заслаб, 
і «очерет» не визріває –
той, мислячий!.. З бісівських лап
живим все рідше виповзає.
 

І вожаки – як чу-жа-ки…
В яких cсавців таке хто бачив?
Та «очерет» хиткий завдячив…
А Спас вам – спа-салон, жуки.
 

Не втямив світ, що наробив, 
і править людський бал босота,
так, начебто сама Свобода 
тепер народжує рабів.
 

Чи знає хто, чи вірить честь, 
що «очерету» це минеться?..
Гадай: чи хамство схаменеться, 
чи вигорить Земля ущент? 
 

ІЗ ПАЛІНДРоскошів 
 

Автору «Денників» П. Сороці
 

Кине дощ у щоденник – 
кине день, не денник.
А висушить тишу сива 
ніч-Еллада-далечінь… 
нічче-Лада-далечінь,
нічче-леле-лелечінь. 
 

А ви ні: лінива…