«Прийшла у світ, народжена у росах...», вірші

Тут гола правда без весняних див.

Тому що я вже під чужим плащем,

Ти ж хочеш моїх сліз іще і ще...

Тому що тут немає жодних меж:

Тікаючи від себе, не втечеш.

Тому що безліч місця на землі,

Та львівські сповідальниці одні.

Тому що я несу свою любов,

Й вона існує поза всяких мов.

Тому в краплинах львівського дощу

Я говорила, а тепер мовчу.

#

Слухай шум своєї гарячої крові у білій морській мушлі.

Дозволь прибою сіллю загоювати рани.

Вчися жити за заповідями трав і квітів.

Повертайся до початку себе.

Іди за Світлом.

Напиши

Апокрифи

Власної

Любові.