«Бабаї»

ДОМОВИК

 

Ой сварилась мама рано:

Хто це з’їв усю сметану,

Витяг м'ясо нишком  з миски,

Надкусив усі сосиски?

 

Це, напевно, домовик

Шкодити усім він звик.

 

Мама сердилась в обід:

Прибігав до нас сусід.

Хтось злизав у них вершки

І побив усі горшки.

 

Це, напевно, домовик

Шкодити усім він звик.

 

Наварила мама каші,

Вся сім'я зібралась наша:

Тато, мама і бабуся,

Песик, котик і Ганнуся.

 

Тільки де наш домовик,

Що лиш шкодити всім звик?

 

Їли кашу, смакували,

Нашу маму вихваляли.

Тільки котик на дивані

Ховав вуса у сметані.

 

От який ти боровик —

Рудохвостий домовик.

 

 

БАБУСИНА ПОМІЧНИЦЯ

 

Живе моя бабуся

В маленькому селі.

В дворі у неї гуси

І кролики малі.

Дві кізки і корова,

А ще курей гарем.

Бо часто у валізку

Дари села берем.

 

Допоки бабця в кухні

Я їй допоможу.

З-під квочки яйця тухлі

У кошик положу.

Наллю у ванну воду,

Туди гусей пущу.

Щоб кіт не ліз у шкоду —

Собаку відпущу.

 

Займуся я дизайном:

Прикрашу сіном двір.

Новенькі штори файні

Повішу у хліві.

В косу своїй корові

Я заплету хвоста.

І нігті кольорові

Накрашу для кота.

 

Курей  в зелений колір,

Я пофарбую вмить.

Лиш підберу паролі,

Де фарба ця стоїть.

Робила до знемоги —

Бабусі помогла.

З такої  допомоги

Радіє півсела.