«Іншопланетна Рашка» (уривки з книги), переклад з російської Наталії Лізогуб

Єлизавета Мельниченко

Не дочекавшись від Вована Вовановича ніякої реакції, Світовий уряд ввів проти повелительського оточення чергові санкції: наближеним Повелителя було заборонено з’являтися в пристойних країнах.

Повелитель у відповідь на це сказав своє вагоме слово: він теж введе проти цих так званих пристойних країн антисанкції і заборонить їм експортувати в Рашку всякі там фуа-гра, пармезан, камамбер та інші елементи солодкого життя. А якщо хто посміє, продукти будуть вилучені на кордоні, туди під’їде Повелитель і особисто перечавить їх підборами.

Повелительські лизоблюди ледь не побилися, хто сильніше похвалить Повелителя за його «геніальну» ідею ввести антисанкції. Усіх розштовхав і вискочив першим, як завжди, придворний письменник-мракобіс Альхен Проханов. Він улаштував цілий перформанс у Цирковому залі Кремля.

Щоправда, воднораз Альхен облаяв не лише європейські сири з ковбасами, а й бурбон з блендед віскі (сам він щовечора споживав виключно сінгл молт), хоч їх Повелитель і не заборонив імпортувати до Рашки. Видно, похапцем не розібрався, що Повелитель ввів антисанкції лише проти камамберів і хамонів.

Отож, у Цирковому залі Кремля гасне світло. Лунає гучне клацання, і на стелі над сценою вмикається прожектор. На сцені у промені його світла стоїть гордий і величний Альхен у військовій формі. В руках він тримає аркуш паперу. Альхен набуває поважного вигляду, піднімає аркуш і починає урочисто зачитувати:

ПОЭМА О ЛЮБВИ К РОДИНЕ

автор: Альхен Проханов

Нам не нужен блендед виски

И заморские изыски.

Водка, квас и самогон —

Куда лучше, чем бурбон.

 

Эмменталь, дорблю и бри

Ты на полках не ищи.

Там теперь стоит варенье

И кофейное печенье,

Каравай и расстегай —

Не еда, а вкусный рай!

 

Жри, француз, свой камамбер,

Нам не нужен твой пример!

Жабоедские сыры —

Для безвкусной детворы.

 

Мы же будем есть картошку,

Масло, хлеб и помидор.

Ты завидуй нам, пиндос,

И не суй сюда свой нос!

 

Альхен кланяється, енергійно метнувши своїм сивим чубком.

Грянули оглушливі оплески. Повелитель, який сидів у царській ложі з ногами, закинутими на бар’єр, ставно плескав у долоні.

 

Велика пісочниця

20 листопада 2015 року, планета Kepler-452b, Московська область, селище Ново-Огарьово, Спальний палац

Газон і вічнозелені чагарники перед вікном спальні Повелителя були вкриті снігом. У ранковому тумані вони виглядали схожими на декорації до новорічного спектаклю.

Перші промені ранкового сонця проникали через шибки і відбивалися на кам’яній підлозі спальні Повелителя. Під оксамитовим балдахіном, стиснувши губи, спав Вован Вованович. Обличчя його виражало крайнє незадоволення.

Уві сні він бачив себе зовсім маленьким хлопчиком. Він стояв перед великою пісочницею і дивився, як семеро дітей з відерцями і пасочками граються у піску.

Страницы