Із циклу «Літературні пародії»

Із ваших рук ваш друг знімав канати,
Так наполегливо, що аж упрів!..
Не схиблюйтеся, пані, то не варто, –
Бо й так важка робота в лікарів!..

***

“Замерзаю належним чином –
Від кінцівок і до серцевини.
І цей дощ вже нічого не змінить
У байдужості зимної днини…”

Ганна Багрій
http://maysterni.com/publication.php?id=26924

ЗАМЕРЗАЮ

І не треба мені дорікати
Тим, хто зліва стоїть і справа, –
Вмію якісно я замерзати –
Добре вивчила цю я справу.
Та наука давалась нелегко,
Тому вмінням своїм дорожу –
Хтось пітніє в шалену спеку,
Я ж від холоду тихо дрижу.
По канонах науки, щоднини
Методично ловлю дрижаки –
Від кінцівок і до серцевини,
Саме так, а не навпаки.
В цьому успіху мого причина,
З мене приклад беріть – це ж логічно:
Й замерзаю належним чином, 
Й пишу вірші – аналогічно.

***

“…Кохання – річ альтернативна
І неймовірно позитивна…”

Анна Мазорук, КОХАННЯ
http://maysterni.com/publication.php?id=11672

КРЕАТИВНА

Кохання – річ альтернативна,
І суб’єктивна, й об’єктивна,
Не негативна – позитивна,
Пасивна інколи, активна,
Ситуативна, депресивна,
Консервативна, детективна,
Неначе  “Боїнг”, реактивна,
Рекреативна і спортивна,
І навіть досить перспективна!
Горджусь собою – КРЕАТИВНА!

 ***

“…хочеш, я тобі буду осінню –
не намарне ж осикою хльоскала
по плечах надокучним осам...”

Відана Баганецька
http://maysterni.com/publication.php?id=95253

КОГО БИ ЩЕ?

Анапест мій колючий і гострий,
І разючий, неначе штик, –
Я ним мужньо й невтомно хльоскаю
Верховіття берез і осик.

І траву молоду, і колосся,
Гладь озер, і річок береги –
Всіх і вся безперервно хльоскаю,
Вистачає мені снаги!

І з роками талант мій не чахне –
Навпаки, він крокує вперед.
Вже відхльоскала ос по плечах я,
А попутньо – і бджіл, і їх мед.

…Вже відхльоскала літо і осінь,
Навіть небо – таке голубе!..
І кого б то іще відхльоскати?
Ну хіба що... саму себе...

***

“…можна коли завгодно
посадовити зміст
але ж це блін не модно
зараз на сенси піст”.

Аліна Звіздецька, ТІЛО ПОРОСЛО ТРАВНЕМ
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497611

ПОСАДОВЛЮ!

посадовлю що завгодно –
форму, сюжет чи зміст,
але ж це, блін, не модно,
й на посадівлю піст…

модно сьогодні інше,
але я прагну змін –
посадовлю у віршах
все, що зумію, блін!

***            

“Цей захід сонця – політкоректний,
Терплячий воїн – у небі сокіл,
Лелека білий, – політ карети, –
Летить вальяжно, хоч невисо́ко…”