Із циклу «Літературні пародії»

Олександр Обрій, ПОЗА МЕЖЕЮ
http://maysterni.com/publication.php?id=101758

ПОЛІТКОРЕКТНО

Ну чим курилася та сигарета
У надвечір’ї отого дня?..
Лелека білий – політ карети,
А той горобчик – політ коня.
Поет я стильний, поет конкретний –
Хто б сумнівався – таких нема!
Цей захід сонця політкоректний
Найтонші струни душі пройма.
В задумі коні, і ті карети,
В задумі друзі і вся рідня,
В задумі навіть та сигарета
У надвечір’ї отого дня…

***

”Я чекаю на зграю перелітних думок,
Що ховаються вдень від спеки.
Намагаюся не з’їхати з глузду отак,
Оминати місцеві аптеки…”

Федько Халамидник, ПТАХИ
http://maysterni.com/publication.php?id=38040

ПЕРЕЛІТНІ ДУМКИ

Сонце смажить! Думок покотився клубок,
І звичайних собі, й елітних…
Виглядаю на зграю не тих думок –
Дочекатися б перелітних!..

Перелітні думки – наче птахи вони,
Бо на те ті думки й перелітні –
Відлітають у вирій вони восени
Й прилітають додому у квітні...

Задивився у небо й побачив – летять!
І тріпочуть крильми, мов лелеки!
Мої руки чомусь підозріло тремтять…
Де найближча місцева аптека?

***

“А я такий приставучий,
як удочерений пес…”

Юра Ерметов, ПРОСТО
http://maysterni.com/publication.php?id=118256

ЧОМУ?

Терзаюсь в здогадках гнітючих –
Важкий тих здогадок прес:
“Чому я такий приставучий,
Як удочерений пес?”

Причину такої проблеми
З потугами я встановив –
Відпала б болюча ця тема,
Якби пса хтось усиновив!

***

“…Ти примушуєш мене співать,
Ти – рядки у рими укладать,
Ти – безглузді говорить слова,
Ти одна, лиш тільки ти одна”.

В. Жовтень, ТИ ОДНА
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159704

ДЕ НАБРАТИ?

О, благословенний мій тиран! –
Я втомився від душевних ран,
І від співу голос мій охрип –
Більше схожий на дверний він скрип.
Я ловлю з тобою кожну мить,
І рядки кладу, аж гай шумить,
Аж у небо в’ється  сивий дим! –
Тільки де набрати свіжих рим?
Де набрати тих безглуздих слів?
Краще б я, кохана, онімів…

***

“…Блукаю по шляху
Немов та невдаха
уже не стою
та все ж я не я.
Я буду завзята
Я буду шукати
себе
у тунелях вірша”.

Айлін, ПУТЬ
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=130748

НАВІЩО?

Я спочатку стояла – тепер не стою
Під безмежним небесним дахом.
Хтось змінив несподівано карму мою, 
Бо блукаю невпевнено шляхом.