Вірші

* * *

що там обіцяють — холоди чи спеку

о котрій сьогодні литися почне

нібито до літа зовсім недалеко

а немає сили навіть на дрібне

 

на холодне ліжко завалюся трупом

думатиму думи а тоді думки

про помитих щойно тарілок три купи

і чотири купи тих що навпаки

 

хай собі надворі вітер гне антени

і ревуть сирени кинутих авто —

прихилю нарешті голову смиренно

до подушки зліва де не спить ніхто

 

хай за ту годину поки подрімаю

стане все на місце як було давно —

чайник на конфорці два горнятка чаю

синява екрану — вицвіле кіно

 

я прокинусь різко — від глухого звуку

човгання чиїхось грубих підошов

вистрибну з-під пледу з шиб зітру пилюку —

дощ почався вчасно дощ таки прийшов

 

* * *

цього разу синоптики майже вгадали — мороз

не протримався й тиждень і знов під підошвами мокро

лиш сніжинки летять — їм байдуже — прогноз — не прогноз -

на базарні лотки де лимони картопля і морква

 

я постою у чергах — я долю шукаю лиху

я знайду її точно в котрійсь із залюднених точок

обманіть мене всі ну і той що найбільший брехун

хай знічев’я мене обмане ще одненький разочок

 

хай горбата жебрачка за руку вхопивши мені

наворожить про зірку що світить а згасне раптово

та в пророцтва циганською мовою — навіть страшні -

все одно не повірю тому що не знаю ні слова

 

я ходитиму колом з порожньою торбою я

вже нічого мабуть не знайду-не придбаю до свята

зачиняється ринок і жовтим неоном сія

цифра «нуль» на вітрині де гральні стоять автомати

 

і можливо аж вдома ковтаючи пійло руде

і на рік що надходить програму складаючи звикло

я побачу — годинник нікуди чомусь не іде

а на лівій долоні всі лінії повністю зникли