З книжки «Вертеп на Куренівці»

Нічний метелику Житомирської траси…

 

Шаварській

 

Нічний метелику Житомирської траси,

Ти вилітаєш щоб збирати

Мед

Фур водіїв –

Чоловіків Житомирської траси.

 

Ти вилітаєш кожен день –

Чи радше кожну ніч,

Заздалегідь до сходу сонця,

Ще до заходу світанку,

При світлі місяця, небесних зір,

І зір земних – фар

Фур,

Що курсують

Маршрутом Київ – Львів

В нічному холоді змертвілого туману.

 

Нічний метелику Житомирської траси –

Ти одинока бджілка ночі.

Твій мед гіркий,

Та це й не дивно –

Твоєму медові,

Як і тобі,

Не світить світло сонця,

Він зібраний в нічному холоді змертвілого туману,

При світлі місяця, небесних зір,

І зір земних – фар

Фур,

Що курсують

Маршрутом Київ – Львів

В нічному холоді асфальту автобану.

 

Ця ніч залишить зайву

Смужку

Чорноти під нігтями у тебе,

Щоб світло зір земних

Могло вчепитись в твої руки,

І принести

Хоч кілька крапельок нектару

В нічному холоді змертвілого туману –

Цих випарів асфальту автобану.

 

І я питаю зараз,

Не зариваючись в твоє масне волосся,

Й не відриваючи від праці,

Що сниться вдень тобі,

Нічний метелику Житомирської траси?