«Мовчу, щоб розповісти про життя...»

Василь Довжик

                ця зустріч остання.

Подаруй на прощання мені

              слова

 Хоч не втіхи легкої але

              сподівання

  Що ті сльози в душі

              втамував

              чи сховав

   Щоб цього не помітило

              наше

              кохання.

 

Розкажи мені мила

              як я тебе ласкою

Діставав аж до серця –

               і думав дістану!

Бо важке відчування –

               запахло поразкою

Що розлука навік

і ця зустріч остання.

Розкажи мені мила

               як я тебе силую

Потім лащусь до ніг

               наче пес той прибитий

Може я ще зумію

               зробити щасливою –

Як не вмію кохати

                навчуся  л ю б и т и.

               

              Подаруй на прощання мені

              слова

              Хоч не втіхи легкої але

              сподівання

              Що ті сльози в душі

              втамував

              чи сховав

              Щоб цього не помітило

              наше

Сторінки