«Відпустка у Швеції»

«Шісткою» був мій сусід у літаку, котрого вбили. Він теж виявився працівником служби безпеки Швеції, який кілька років працював під прикриттям на організацію, що дуже серйозно ставиться до окультних речей на кшталт зображених на аркуші з козлом, місяцем і таким іншим.

«Сімка» — це якесь його примарне завдання, про яке мені не розповіли.

«Вісімки» — ті сектанти, із якими Дмитро-Роджер працював. Сектантами назвала їх я, бо було не зовсім зрозуміло, що то за люди.

«Дев’ятки» — це працівники служби безпеки Швеції, котрі мусили відстежувати всі зв’язки та пересування сектантів.

«Десятки» — це виконавці вбивства. Їх іще потрібно було вирахувати, чим зараз вся команда Лудде й займалася.

«Валети» — це керівники-сектанти, які почали здогадуватися, що Дмитро-Роджер їх зрадив.

«Дама» — це, як виявилося, я — та непередбачувана обставина, що виникла між досягненням мети секти та Дмитром-Роджером. Якби не я, його могли б убити ще в літаку. А так я мимохіть зробиолася їхньою черговою мішенню. Нібито вони переймаються, що мій сусід міг передати мені важливу інформацію, котра зможе завадити їхнім планам. Оцей папірець, який Лудде в мене знайшов, і є такою інформацією.

«Королі» — це голови ордену. Секта виявилася орденом. Служба безпеки Швеції їх має за міжнародну групу злочинців, яка планує державні перевороти в низці країн і підрив демократичного устрою.

«Туз» — це той козир, котрий королі хочуть використати задля необмеженої влади на Землі. На цьому моменті я геть загубилась у картах Лудде.

Шістка ♦ була вже розіграна десятками як найменш важлива карта колоди. До того ж усі найменші карти, крім дев’яток, — це карти однієї масті ♠. Хоча шістка могла бути й перехідною — залежно від теперішнього козира: ♦ ↔ ♠ ↔ ♣ → ♦.

Пасьянс починав нагадувати звичайну гру в «дурня».

Дев’ятки ♣ любили грати на випередження. До того ж шістка ♦ → ♣ була дуже схожою на дев’ятку, коли з колоди виглядав тільки кутик карти без масті. Спостерігаючи за Лудде, я впевнилася, що ніколи не можна зрозуміти, на чиїм він боці — поганих чи хороших хлопців. Зовнішність може бути оманливою, особливо коли, за твоїми переконаннями, всі бандити повинні виглядати брутальними чоловіками, а герої — як Джейсон Стейтем, котрий міг грати і перших, і других.

Дев’ятки всі такі чи тільки моя?

Закінчивши з цифровою частиною колоди, ми перейшли до картинок. Старші по масті валети ♠ були виконавцями королів ♠, на котрих спирався туз ♠♠♠♠. Коли ці карти перебували в оточені дев’яток, а на них напирали десятки, перевагу мав тільки той бік, який мав козира. Нині козирем була дама ♥, себто я.

Насправді ж, я взагалі була тут зайвою і просто спостерігала за всім, доки мною не зацікавилися королі — картою не їхньої масті, проте таку, що можна залучити на свій бік. Але рівночасно це виявилося не по зубах ні валетам, ні десяткам.

Так, варто визнати, що цей розклад знову став схожим на пасьянс. На кшталт «Павука». Залишалося плекати надію, що остання карта, яка закриває колоду, не вжалить.

Отож — павук, себто, орден.

Якою була б моя відповідь на запитання «Що ти знаєш про орден бенедиктинців?» ще годину тому? Певно, те, що вони із Середньовіччя, носили чорний одяг і жили у монастирях — мої знання в цій галузі далі не сягали.

Що б я відповіла на запитання «Що ти знаєш про орден бенедиктинців?» зараз? Як виявилося, багато…

Бенедиктинці дійсно носили чорний одяг і жили в монастирях, а ще це найстаріший чернечий орден римо-католицької церкви, заслугами котрого стали розвиток освіти, науки, медицини, торгівлі, архітектури та багатьох інших корисних для людства речей.

Але не всі ченці ордену хотіли дотримуватися статуту свого засновника та бути незалежними від світської влади з її способом життя. Так, невелика група монахів відділилася од ядра та заснувала окремий монастир неподалік сучасного чеського міста Чеська Ліпа. Їх було піддано анафемі, та це не зупинило діяльності групи. Аж у сімнадцятому столітті сусідній замок Бездез передали ордену бенедиктинців, тож монахам-відступникам довелося шукати іншого прихистку.