«Мовчу, щоб розповісти про життя...»

між лугами чужими

вода:

кожен з нас виживав –

хто із розуму, 

а хто день до вечора.

Але доки живий,

світ

корові віддам.

 

За коров’ячий хвіст

переплив я холодну воду:

пасти – значить ділити світ

на коров’ячий вигін

і шкоду.

 

Бог – це Той,

Хто розважливо знає

закони природи

і прилупи –  

як лупиться щось там з яйця –

і відродження в смерті –

верби чи смородини –

і нема тому краю,

і немає кінця…

 

Роги в тебе,

чи Щось тебе штирхає рогом,

щось вороже воно?

А чи вигадка все?!

Непогано

коровою бути під Богом –

важче знати…

Важче знати,

що нас так, як мати, –

н і х т о  н е  п а с е !

…Все!

 

 

СОНЯШНИКИ

 

Від біди хай Бог милує і криє,

Від підтексту цих слів поготів:

Продають Україну і Київ –

Атлас автомобільних шляхів!

 

Мчить з Чернігова траса на Київ:

Аж стискає рука рукоять –

Вздовж  дороги, згинаючи шиї,

Жовті зрадники в серпні стоять!

 

Ваші ж голови скрутять на плаху,

Зріжуть, виб’ють олію як слід:

Сонце падає стрімко на захід,

А вже соняхи зирять на схід.

 

З книг учився, що сонях щосили

Квітку водить за сонцем свою,

А тепер наче лан спокусили

І женуть в Євразійський союз!

 

Правда з правдою в мозку боролась: