«Мовчу, щоб розповісти про життя...»

                                                        як ти в лице кричиш:

                                                               –   Я вільна!

                                              Затупотиш ногами, як мале.

                                               Але

                                               ще  дужче не люблю,

                                                        як станеш з кимось божевільна,

                                               А доки тут зі мною

                                                        тлієш ледве-ледь!

                                              Про щоб не запитав

                                                           і щоб там не побачив,

                                               Навіщо це мені?

                                                           Хіба що для жалю?!

                                               Я не люблю тебе,

                                                             як днів пропащих,