«Переклади»

       Булат Окуджава
       Морок тут сплів павутинку,

Тиша, немов би на днищі,

Ваша Величносте Жінко,

Явились мені Ви навіщо?..

 

Темінь лягла на долівку,

Дощ б’ється в вікна шалено,

Ваша Величносте Жінко,

Що привело Вас до мене?

 

З Вашим приходом я млію,

Дім наче димова пастка –

Згораю і дихать не вмію...

Що ж Ви, проходьте, будь ласка...

 

Хто Ви і звідки з’явилися? –

Пильно вдивляюсь в обличчя...

Шкода, та Ви помилилися,

Містом, провулком, сторіччям...
______________________

      Тьмою здесь все занавешено

и тишина, как на дне…

Ваше Величество, Женщина,

да неужели — ко мне?

Тусклое здесь электричество,

с крыши сочится вода,

Женщина, Ваше Величество,

как Вы решились сюда?

О, Ваш приход — как пожарище,

дымно и трудно дышать.

Ну, заходите, пожалуйста,

что ж на пороге стоять.

Кто Вы такая? Откуда Вы?

Ах, я смешной человек.

Просто Вы дверь перепутали,

улицу, город и век.

***
      Скажіть ви пОдрузі своїй, дівчата,

Ночами я не сплю, про неї мрію,

Що наймиліша — хотів я їй кричати,

Я сам хотів признатися,

Слова лиш розгубив...

 

Очей найкращих обожнюю вогні я,

І іншої не хочу, і не гублю надію...

У пристрасть ніжну закований навіки,

Без неї у душі моїй тривоги і печаль...

 

Лиш де мені оту сміливість взяти,

Щоб їй сказати: "Марно ти ховаєш,

Що ніжна пристрасть в тобі давно палає,

Ти розлучайся з маскою,

І серце відчиняй..."

 

Очей найкращих обожнюю вогні я,

І іншої не хочу, і не гублю надію...

До тебе пристрасть довіку прикувала,

Тобі своє життя віддам, вдихатиму тебе...
_____________________

      Скажите, девушки, подружке вашей,

Что я не сплю ночей, о ней мечтаю,

Что всех красавиц она милей и краше,

Я сам хотел признаться ей,

Но слов я не нашёл.

 

Очей прекрасных огонь я обожаю,

И на земле иного я счастья не желаю,

Что нежной страстью, как цепью, я окован,

Что без нее в душе моей тревоги не унять.

 

Когда б я только смелости набрался,

Я б ей сказал: "Напрасно ты скрываешь,

Что нежной страстью ко мне сама пылаешь.

Расстанься с глупой маской и сердце мне открой".

 

Очей прелестных огонь я обожаю,

И на земле иного я счастья не желаю,

К тебе я страстью как цепью прикован,

Хочу тебе всю жизнь отдать, одной тобой дышать...

***