«Таня», оповідання

Богдан Ковальчук

Із газети:

«...на кадрах чітко видно, як на заправку заїжджає чорна «Міцубіші». Індикатор часу показує третю тринадцять. Із водійського місця виходить невисокий чоловік із короткою зачіскою, який тут-таки, без жодних передмов, розпочинає хаотично стріляти по людях, які перебували на АЗС. Зчиняється паніка, а цей молодик преспокійно бере “пістолет” колонки і встромляє його в бензобак...»

 

Із протоколу з місця ДТП:

«...“Міцубіші Лансер”, державний номерний знак АН????ВА, на високій швидкості допустив зіткнення з автомобілем “Тойота Королла”, державний номерний знак АН????АА, який рухався у попутному напрямку. Від удару “Тойота Королла” втратила керування, врізалася у відбійник і відлетіла на праве узбіччя, де перекинулася. «Міцубіші Лансер» також утратив керування, вилетів через відбійник на смугу зустрічного руху, де, здійснивши зіткнення по дотичній із автобусом “ЛаЗ”, державний номерний знак ВВ????АВ, вилетів за межі проїжджої частини, там допустив зіткнення з деревом, унаслідок чого сталося займання...»

 

Із висновку лікаря:

«Іванченко П.І., 2000 року народження, отримав опіки 82% шікряного покриву тіла, а також відкриту черепно-мозкову травму, забій грудної клітки (зламавши друге, третє та п’яте ребра праворуч), рване ушкодження внутрішніх органів у черевній порожнині (...). Смерть настала о 6:21 15 лютого 2017 року внаслідок сукупності травм, несумісних із життям».

 

* * *

 

У цю мить ми з Танею сидимо в придорожньому кафе та п’ємо каву з коньяком. Нас абсолютно не помічають інші люди — байдуже, чи йдеться про трасу, а чи то про цю забігайлівку, — і можу вам заприсягтися: зі мною ніколи не траплялося нічого кращого.

— Довго ще до тебе додому? — питаю я, відсуваючи спорожніле горня. Офіціант, утім, ніколи його так і не забере. Для нього ані горня, ані нас двох тут просто немає.

— Ми майже приїхали, Петре. Я тобі все ще подобаюся?

— Неймовірно, — відповів я, і це було щирою правдою.

Годинник на стіні показує двадцять по восьмій, хоча мені тяжко сказати, чи сьогодні — ще «сьогодні», чи це вже яке-не-яке «завтра».

— Потерпи. Вже зовсім скоро.

Вона поклала руку на мою долоню.

У карих очах танцювали бісики. А наступної миті я...

Страницы