Вірші

Віра Правоторова

ВІРШИКИ З  МАЛЬОВАНОГО ГЛЕКА

В казковому глеку бабуся тримала

Смішних віршенят для онуків чимало.

Один довгодзьобий веселий лелека

Знайшов віршенята і витягнув з глека.

Він віршик за віршиком клав під крило,

Читав і сміявся, бо смішно було.

А потім відніс їх в гніздо лелечатам

І стали їх разом напам'ять вивчати.

Як вивчила вірші сімейка лелек –

Сховала їх знову в мальований глек.

 

 

ХТО ЯК ДЯКУЄ

У Парижі кажуть всі

Одне одному “мерсі”.

У Берліні, безперечно,

Кажуть “данке” німці гречні.

 

А “дзєнькую” скаже всяк

У Варшаві вам поляк.

Каже в Римі “граціа”

Італійська нація.

 

Всім “палдієс” від душі

В Ризі кажуть латиші.

В Лондоні вам скажуть “сенк'ю”

І дорослі і маленькі.

 

“Дякую” – це слово в нас

Чути в Києві всякчас:

 І за місце у трамваї,

 І в кафе за чашку чаю...

 

 Чемні ж діти-українці

 Дякують за всі гостинці.

 

ЧЕРЕВИКИ

Нам купили черевики –

Не малі і не великі,

Дуже гарні й дуже чисті –

Вчора їх придбали в місті.

Ми їх взули, вийшли з хати,

Почали їх обновляти.

І така найшла охота

Вийти з двору за ворота!

Ми в них бігали щосили,

Ми грязюку помісили,

Як побачили калюжу –

Не змогли пройти байдужо,

По самісінькому дну

Заміряли глибину.

Ми пограли у футбол,

Я забив чудовий гол.

Потім з братом зупинились,

До обновок придивились,

Глянули – ці пари дві

Не такі-то вже й нові…

Страницы