З книжки «Цукровик»

*****

коли ти проходиш повз наші дерева
налиті зеленими зміями ранку
кожен поверх обростає зрячими очима
і лише діти
що стоять вздовж вітрин
опускають мокрі погляди до асфальту

та твоє золотаве світло
все ж проникає і в них
крізь темні маківки маленьких голів
ніби крізь серцевину соняшника
що приречений клонитися яскравому ра

я довго думав
чому саме так
яким чином кожен шаленський день
починається на цьому дивному ритуалі

адже всі квадрати бруку
яких торкалася твоя хода
обростають диким часником та полином

адже кожен птах
який осмілився торкнутися тебе
своїм крилом
стає білосніжно щасливим

можливо
якби вона не прийшла
новий день не прийшов би їй в слід

можливо
час би спинився
і соняшники ніколи би не пішли
до школи

але час продовжує йти
богородиця продовжує йти
запитання залишаються без відповідей

 

 

*****

- це крик сови

це точно сова
я знаю про що кажу

так пронизливо може кричати
лише мудра істота

наприклад дельфін
або та ж сова

але
які дельфіни в наших степах?

які можуть бути морські істоти
в наших лісосмугах
між наших пшеничних полів

ні

це точно сова
маленька сіра сова з великими
жовтими наче повний місяць
очима

можливо вона волає про порятунок

чи ще гірше

сповіщає про його неможливість

 

голова хилиться під незвичним кутом

на бік

коли вона намагається розгледіти нас

крізь темну завісу ночі

 

запам'ятати наші обличчя

пекучим відтиском на поверхні мозку

 

я не погоджуюсь

 

- але які сови?

кажу я

 

які тут можуть бути сови

в цих пустельних краях

між цього строкатого різнотрав'я

заплідненого всіма вітрами світу

 

ні

 

сови живуть десь на півночі

де суворіший клімат і хвойні дерева

 

де є бетонні автостради

стратегічного значення

на які в разі чого

можуть сідати транспортні літаки

 

сови дуже люблять імітувати їх

їхній розмах крил

та незламну впевненість

у вдалому приземленні

 

тому це не сова

 

сови живуть в інших краях

принаймні я собі це так і уявляв

 

простіше повірити самому собі

ніж якомусь підручнику

з зоології

 

можливо

якщо я колись вирвуся з цього міста

я стану далекобійником

десь далеко

на півночі

 

і мудрі сови

плутаючи фари з сигнальними вогнями

розбиватимуться об моє лобове скло