З книжки «Цукровик»

*****

спека в неділю

коли гілля дерев нахиляється

до поверхні вулиці

затуляючи від смерті

спраглих котів

спека опівдні

і всі предмети навколо

стають подвійно-важчими

особливо тіла

вже нічого не хочеться

ти просто прикутий до ліжка

розглядаєш

мінливі сонячні плями

і вгадуєш в них

забуті обличчя

спека в неділю

це час вселенської втоми

яка стікає гарячими струмками

на біле простирадло долівки

в такі дні

міська влада

вмикає тривожні сирени

і все місто тікає

до бомбосховищ і погребів

лише б не бачити

цього пекучого неба

не зустрічатися з ним

віч-на-віч

без посередників

в годину найвищого

сонцестояння

тільки діти

найсміливіші зі всіх живих

залишаються на відкритому

домальовують

цифри та лінії

приймають

перший удар